Очікувана зустріч

Після школи Майка чекала машина. Джинні спокійно пройшла повз них. Краєм ока вона помітила, що за Майком приїхала машина. З неї вийшла гарна дівчина, яка була дуже схожа на Майка.

-Мабуть сестра- пробурмотіла вона, стискаючи плечі.

Раптом вона помітила, що на її телефон дзвонить мама.

– Алло, привіт мам, щось сталось?

-Привіт, доню, як справи в школі?

-Нормально, сьогодні в клас новенького перевели. А чому ти питаєш?

-Я так розумію, уроки вже закінчились?

-Так, а треба кудись йти?

-Нуууу як тобі сказати, так, у сина мого босса день народження, нас запросили, я хотіла сказати тобі ще вранці, але не встигла.

-І в скільки це буде?

-Через годину.

-Де треба бути?

-Тато тебе відвезе, він приїде через 15 хвилин, стій біля школи.

-Добре, але ти відпустиш мене на вечірню прогулянку з Кендалл.

-Добре, але кожні 15 хвилин дзвониш мені. І йдеш тільки з перцовим балончиком.

-Не переживай не дарма ж я ходжу на курси самооборони.

Як і обяцяла Долорес, тато приїхав через 15 хвилин.

-Привіт, як справи в школі?

-Привіт, нормально. А як в тебе на роботі?

-Не дуже, сьогодні  босс був особливо злим, ледве врятувався.

-Може звільнишся з цієї роботи? В мене є однокласник, і в нього батько шукає програміста, може сходиш на співбесіду?

-Добре. я схожу завтра.

-Я перекину тобі на пошту адрес і час.

-Дякую

Вони доїхали. Джинні роззявила рота коли побачила що це -найдорожчий ресторан в їхньому місті. Коли в0на згадала що  взяла з собою навіть 50 баксів, то вилаялась подумки. Вони зайшли в ресторан.

-Ну, і де іменинник?

-Ось, здається йде.

Вона придивилась,- Господи, це ж Майк Браун. Я йому таке наговорила. Ще й в його день народження. Ну все, мама з мене шкуру здере, він би міг бути підвищенням по кар’єрним сходам, якби ми поладили одразу.

– Я в туалет.

– Добре, але швидко.

Джинні помітила Кендалл.

– Ходімо, швидше, мені треба стільки тобі розповісти.

-Добре, добре, але не збий мене з ніг.

Після розповіді.

-І ти хочеш сказати, що не поладила з тим милим красунчиком?

-Так.

-Молись на те, щоб тебе не вбили, та й взагалі, як з ним можна не поладити?

-От так, здається мені скоро треба йти.

Джинні дивилась тільки собі під ноги, щоб не згоріти з сорому, але їх зустріч була очікувана…