Оріджинал

Моя перша спроба ‘пера’. Відкритий до критики та коментарів.

“Для світу без ім’я від людини без дороги”

Що ж, ця історія починається бару, та кружки пива.

Ох аби всі хороші історії так починались але наша історія не з таких.
І тут нас зустрічає людина яка сидить в майже знищеному барі, на одному із дивом уцілівших стільців. Та вже деякий час мовчки дивиться на кружку з пивом. Тут чийсь голос виводить його з роздумів. “ей, що з тобою сталось, я звізстно знаю що ти полюбляє випити але навіщо ти його гіпнотизуєш? ”
“Да нічого такого Алан, зовсім нічогісінько.”
“Ага я бачу. І зруйнований бар і групка людей о там в кутку і ось там на стелі так і кажуть що все добре.”
“Щож друже можливо і сталось, не нагадаєш який це раз нас намагаються вбити, третій чи четвертий?”
“Нуууу якщо на цій неділі то третій а якщо ти про місяць то це будееее хммм напевно сьомий чи восьмий. Важко всіх їх пам’ятати”.
” О тож бо і воно, все це, він обводить рукою зруйнований бар, мертві тіла, ось це все. Коли для нас воно стало нормою? ”
“Хмммм Арчі з тобою все добре? З чого такі думки? Може ти теплого пива перппив”
” Я серйозно Алан. Якось все це….. Ой навіть незнаю як виразитись. Я розумію що в таких ситуаціях або ми або вони, в мене не прокинулась совість чи ще якось такої фігні. Я про те що тобі не здається все це, він знову обвів бар рукою, трохи дивним. Куди би не пішли на кого би не натрапили по дорозі всі так прагнули пограбувати чи просто вбити нас. ”
” Ну якщо ти так дивишся на все що знами трапилось то да, я вважаю це дивним. Але і ти пам’ятай що це не наш світ щоб судити його правила. ”
” Ти так кажеш ніби пам’ ятаєш свій світ. ”
” Я пам’ятаю не більше чим ти про свій”
” Да…. Вибач Алан, всі ми тут такі, загублені душі, без друзів, без сім’ї та як показує практика без жодної моральної норми”
” Да нічого, я збрешу якщо скажу що схожі думки не приходили до мене. Але ти забуваєш що всеж таки один друг в тебе є”
” Да Алан, ти прав. І щоб я без тебе робив?”
“Скоріше за все ще би помирав там. ”
” І знову ти прав, старий птах. ”
” Ооооо я вас перепрошую Я. Першонароджений елемент шторму і бурі. І я буду куди старший і необ’ємніше мудріший ніж вся ваша раса. ”
” Ооооо чи Першонароджений вибачить мою найжалюгіднішу персону за таку прикру образу. Але все таки я маю вас запитати о наймудріший куди ви нас поведете в цей раз. ”
” Ось бачиш ти все таки можеш розмовляти як надлягає твоєму статусу. А наш шлях буде на південь…. Так мені вітер проспівав. ”
” Ти думаєш на цей раз ми встигнемо?. ”
” На цей раз в мене гарне передчуття”
” Як тоді в горах, я після того два дня у бородача відкисав. ”
” Того разу ти сам виний, якби ти був швидший той монстр би не порізав тебе. ”
” Ага, а не нагадаєш чого саме я не зміг відпригунути?”
“Ой да що ти починаєш, да взагалі нам краще почати рухатись, я чую як місцеві починають повертатись, і я не хочу влаштовувати нову бійню. ”
” На цьому друже я з тобою згоден на всі сто. Хммм ти казав на південь. Щож надіюсь пиво там краще а люди більш ‘спокійніші’.