Ласкаво просимо до сім’ї Ґрейнджер

Автор – Beloved Discord (https://www.fanfiction.net/u/1560285/Beloved-Discord). Те що ви зараз бачите є перекладом. Оригінал знаходиться за посиланням – https://www.fanfiction.net/s/4434695/1/Welcome-To-The-Granger-Family

 

— Ох, ні, я просто не можу дочекатися моменту, коли ти побачиш тітоньку Лауру після цього скандалу.

– Ооо, це було жахливо. Вся сім’я просто в люті! – брюнетка хихикнула.

Дві сімнадцятирічні дівчата засміялися. Навколо них носилися дорослі, бурмочучи про приготування їжі, гостьові кімнати та про всі заходи на найближчі дні.

— Боги, скільки вже минуло часу з останньої зустрічі? — брюнетка поправила волосся на плечах, уважно оглянувши його своїми карими очима.

— Напевно, років вісім або близько того. — блондинка кивнула кузині.

І обидві знову кивнули один одному. Востаннє вони бачилися дуже давно, коли ще були у віці дев’яти років. Якщо не більше чи менше.

– Амандо, ти можеш взяти ці квіти, будь ласка?

Брюнетка підняла голову, хмурячись, а потім застогнала, але все одно потяглася за квітами, які її мати їй же й передавала. Висока жінка суворо подивилася на свою дочку, перш ніж звернутися до її світловолосої подруги.

– Матільдо, як ти виросла! – вона нахилилася, щоб дозволити дівчині поцілувати її в щоку.

— Дякую, тітко Розі.

Мати Аманди відмахнулася від густого блондинистого волосся:

— Ох, Матільдо, ти можеш допомогти нам із квітами? Їх треба перенести все до їдальні.

– Хазяйко!

— Ах, вибачте, дівчата, але мені треба допомогти на кухні. Пам’ятайте, квіти на стіл у їдальні!

Аманда закотила очі і кивнула своїй двоюрідній сестрі, щоб вона пішла за нею, але їх обох зупинив крик матері.

– Оу, і ваша тітка Джейн, дядько Роберт і твоя кузина Герміона будуть тут сьогодні ввечері.

Дівчата швидко покинули кімнату, де сиділи до цього, застогнавши від почутої новини. Погляд Аманди кинувся на квіти, а потім засунула їх у вазу з водою.

– О боги, пам’ятаєш Герміону?

Матильда насупилася:

– Звичайно! Чорт, я сподіваюся, що вона не буде говорити про свою престижну і приватну шкільну освіту і таке інше?

— Значить, ти теж чула про це?

– Як я могла! Все, що мої батьки говорять з одинадцяти років. – блондинка кивнула. — Герміоно, Герміоно… Чому ти не можеш бути схожою на свою кузину?

– О так! І знаєш, я не думаю, що вони дійсно цього хочуть, щоб ми були такими ж, як вона! Я маю на увазі, що вона не має друзів.

— І її ставлення до всього, особистість завжди були такими владними, коли ми бачилися востаннє. — Матільда ​​посміхнулася.

– Саме владними.

– Знаєш що! — раптом брюнетка захихотіла. — Я не можу її дочекатися. Цікаво, яка вона зараз?

— У неї, мабуть, досі немає друзів, окрім своїх книжок. Жодного хлопця, жодного почуття моди, нічого! — Аманда засміялася разом із сестрою. І обидві відчули себе набагато краще, потішаючись над їхньою відсутньою кузиною.

А коли в їдальню зайшли хлопчики — їхні молодші брати, дівчата засміялися на весь голос. Але лише грізний крик матері їх вгамував. Аманда знову закотила очі та посміхнулася.

— Тут будуть справжні джунглі, коли всі приїдуть сюди.

І дівчина мала рацію. Будинок перетворився на справжні джунглі, коли всі їхні родичі почали приходити за кілька годин. І коли прийшли останні гості, їхня кузина зі своєю родиною, Аманда та Матильда не знали, що й подумати.

– Джейн! Роберт! – тітка Розі зустріла сім’ю з теплими обіймами.

Пара посміхнулася і так само палко привітала господиню будинку.

— О, Боже, — Розі розширилися. – Герміоно? Це правда, ти? Я тебе майже не впізнала!

– Привіт, тітка Розі, – дівчина зніяковіла.

Справді, вона змінилася. Очі Аманди і Матильди розширилися, варто було їм побачити їхню кузину. Колись пишні і неслухняні кучері перетворилися на доглянуте хвилясте волосся, яке відросло до середини спини. Великі передні зуби, через які дівчину дражнили, зникли. Тепер це було два рівних та білих ряди зубів. Так само вона стала набагато вищою, ніж якою вони бачили її востаннє.

Раптом тітка Розі ахнула, очі її знову розширилися. І це привернуло увагу решти.

— Це… це обручка?

За кілька секунд уже всі присутні звернули увагу на дівчину. Аманда та Матільда ​​так взагалі у шоці. Вони, як ніяк, пліткарки і все знають про всіх своїх родичів – якихось кузенів, та їх сімейний стан. Але Герміоно! Та вона ж їхня ровесниця!

— Я більше ніколи не дратуватиму Гаррі, говорячи про вашу популярність і про проведення прес-конференцій! — дівчина застережливо кашлянула, бурмочучи батькам.

– Так, Герміона заручена. Я вважаю, що все сталося після закінчення школи. — Джейн засміялася разом із чоловіком.

– Мам! – Герміона спалахнула.

— Хіба вона не дуже молода, щоб думати про заміжжя? — всі повернулися в бік діда Альберта, літню людину в суворому чоловічому костюмі. Він несхвально дивився на свою онучку. – Яку дівчину ви виховували взагалі? — дід скривився, глянувши на Джейн і Роберта.

Герміона виглядала спантеличеною, поки її тато нерішуче відповідав своєму батькові.

— Тату, я вже познайомився з цим хлопцем. Він знайомий з Герміоною ще з одинадцяти років.

— Вона ще надто молода, — насупився старий.

Розі нервово засміялася, намагаючись позбутися напруженої атмосфери.

— Ах, ви, мабуть, втомилися з дороги. Аманда! – побачивши свою дочку, жінка покликала її до себе. — Ти можеш показати Герміоні свою кімнату, а я поки що проводжу тітку з дядьком.

– О так звісно…

Ґрейнджер схопила свої сумки і мовчки попрямувала за кузиною. Матильда швидко пішла за ними. Шепіт із вітальні став гучнішим. Герміона лише скривилася від цього.

— Отже, ти заручена? — Матільда ​​запитала якнайввічливіше.

– Так, – карі очі звузилися, глянувши на неї. Голос звучав чітко та різко. Брюнетка відчула, як її терпіння майже лопається.

– Не думала, що ти бунтарка у нас, – легко прокоментувала Аманда.

– Я не бунтарка.

– Ох …

Після цього всій трійці стало незатишно. Вони не знали, як ще можна завести розмову, і що взагалі можна сказати гості.

***

Наступного ранку.

Виделка Герміони з гуркотом упала.

– Що?

— Ми проведемо цей день на приватному пляжі, — Розі зморгнула. Тітка вміло перевернула ще один млинець на сковороді. – Тобі там сподобається, Герміоно. Пляж просто чудовий!

– Він належить сім’ї Мелфой, – з гордістю кивнув Альберт. — Однією з найбагатших у світі. Напевно, ти їх знаєш. — він пишався тим, що знайомий із ними.

– Мелфой … – Джейн очі мовчки розсміялися. Вона перезирнулась зі своїм чоловіком, помічаючи в ньому насолоду.

— Хіба ти не знаєш про цю сім’ю, тітко Джейн? – запитала Аманда, помітивши реакцію жінки. — У них багато модної індустрії. Не тільки це, а також юридичні фірми, різні компанії.

Загублена в розмові Герміона опустилася на стілець, проклинаючи і обіцяючи задушити цього тхора.

— Чудово, чи не так? — щасливо озвався Альберт.

Інші дорослі поділилися своїм схваленням, приймаючи запрошення. Діти ж уже всюди носилися по хаті в купальниках, тікаючи від батьків і від старого смердючого лосьйону для засмаги.

Трохи пізніше, коли зі сніданком вже було покінчено, дві дівчини, одягнені в бікіні, спостерігали за своєю кузиною, що хихотіла осторонь.

— О боже, чому вона не переодяглася й досі? — Матільда ​​посміхнулася, побачивши Герміону у повсякденному одязі — толстовці та шортах.

— Може, вона бентежиться? — Аманда знизала плечима. — Пам’ятаєш, вона завжди так поводилася, навіть коли ми були ще дітьми.

Брюнетка їй нічого не відповіла. І щоб дізнатися, чому вона мовчить, Аманда повернулася до неї. Погляд дівчат прикувався до хлопців, яких ніколи раніше не бачили. Напівголі, мускулисті та засмаглі. Їх було троє. Перший з темним волоссям і дивовижними смарагдовими очима, відповідно кольору плавок. Другий з яскраво-рудим волоссям і безліччю ластовиння на обличчі, одягнений у червоні плавки. Останній і найгарячіший із трійки, на думку Аманди, був платиновий блондин із скляними сірими очима, одягнений у чорні плавки.

Усі троє хлопців, на яких дивилися Матильда та Аманда, мали молодий вигляд. І сестри навіть почали через це сперечатися, гадаючи вік незнайомців. Рудий усміхнувся, а блондин посміхнувся. Зелені очі блиснули роздратуванням, помітивши цих дівчат.

Кузини почервоніли, помітивши, що один із них глянув у їхній бік.

На цей час решта сім’ї помітила гостей. Жінки та дівчата захихикали, а чоловіки насупилися. Альберт взагалі почервонів від гніву, піднімаючись з місця і бурмочучи.

– Це приватний пляж. Ця молодь!

Герміона прикрила обличчя руками, а її батьки радісно засміялися, але сиділи на місці, спостерігаючи.

– Гей! — крикнув Альберт, прямуючи до них.

Блондин глянув на чоловіка, що звернувся до них.

– Що? — сердито спитав він.

– Це приватний пляж! — старий насупився. Він оглянув кожного хлопця. Рудий посміювався, а зеленоокий хлопець відкашлявся. Блондин посміхнувся. – Виходьте, інакше я покличу власника.

– О правда? – він підняв брови.

Ще кілька чоловіків і жінок спохмурніли, обурюючись нахабному тону в голосі підлітка.

Альберт у гніві дістав телефон.

— Якщо ви не підете негайно, я зателефоную власникові, щоб він уже мав з вами справу!

Двоє його друзів стояли позаду і ледве стримувалися від сміху, ще дужче діючи на нерви дорослим.

Сірі очі блиснули.

Терпець урвався і старий люто набрав номер. Його очі уважно оглядали хлопців, запам’ятовуючи їх.

— Добрий день, містере Мелфой? Здається, на вашому пляжі зловмисники, а моя родина тут. Вони відмовляються йти. Їх троє, ох, ця молодь! — він одразу ж заспокоївся, як тільки на дзвінок відповіли. Але вже за кілька секунд його обличчя змінилося. — Еее… Так, один із них блондин. — ще одна пауза, і обличчя діда спантеличено. А потім з’явилася зухвала усмішка, поки очі спостерігали за одним хлопцем.

Старий простяг телефон йому, посміхаючись:

– Власник – містер Мелфой. Він хотів би з вами поговорити.

Незважаючи, Драко потягнувся до телефону:

— Так, тату, щось трапилося?

Щелепа чоловіка відвисла, а очі стали в кілька разів більшими. Позаду все-таки почувся дикий сміх підлітків — Гаррі та Рона. Здавалося, такого ще ніколи ніхто не чув.

Блондин проігнорував їх.

— Ні, звичайно, тату. Так, я майже готовий. Скажи матері, що ми скоро прийдемо додому, – так-так, потім він раптом закотив очі. – Батько! Я вже казав, що колірна схема для нової обкладинки вже готова, ти не можеш її змінити, бо мені це не подобається.

Герміона застогнала, миттю привертаючи увагу. А її дід так і продовжив стояти на місці із відкритим ротом.

– Міоно! – скрикнув Гаррі.

– Йди сюди! – Рон махнув рукою. — Ти маєш забрати свого нареченого!

Дівчина спалахнула, коли на неї всі озирнулися. Неохоче вона піднялася з місця і пішла, щосили сподіваючись, що в її бік ніхто не дивиться. Але навпаки. Проходячи повз діда, який разом з іншими спостерігав за нею, Герміона пройшла далі, давши сильний потиличник спадкоємцю Мелфоїв.

– Драко Люціус Мелфой! Вибачся перед моїм дідом!

І потім, на подив усіх оточуючих, хлопець швидко кивнув. І тут сім’я дівчини помітила обручку на його пальці.

– Ахаха, тобі пощастило, Мелфой! Принаймні цього разу, був не ніс! – гримнув Візлі зі своїм другом. Але обидва замовкли, коли сердиті карі очі кинулися в їхній бік. Парочка проковтнула, визнавши поразку.

– Рональд Біліус Візлі! Гаррі Джеймс Поттер! Не думайте, що я забула про вас. Вибачтеся.

І після цього всі троє поспішили вибачитись перед Альбертом Ґрейнджером. Герміона підняла телефон, що впав у пісок.

– Привіт, Люціусе? Це Герміона. Не хвилюйся, його манери, схоже, вдарили по обличчю. Все гаразд, нічого не сталося, вона замовкла, а карі очі закотилися. — Вибачте, але я погоджуюся з Драко. Колірна схема ідеально підходить.

Після поспішного вибачення блондин вихопив телефон:

– Бачиш! Я сказав тобі, тату. Навіть моя наречена згодна з цим, він безтурботно обійняв дівчину за талію. — Я не можу тобі повірити… — його погляд здригнувся. – Коли я говорю тобі, ти мені не віриш, але коли Герміона, то все раптом гаразд стало?

Герміона засміялася, спершись на його плече. Погляд хлопця пом’якшав і він швидко поцілував ту в маківку, не звертаючи уваги на дивні звуки позаду. Гаррі енергійно помахав Джейн та Роберту.

– О, так, – блондин завмер. — Тому що твій вибір якось зупинився на зеленому лаймі… — хлопець насупився. – Ні, я не заткнуся. І це було неодноразово. Я безперечно пам’ятаю, що тобі потрібен саме цей колір для освітлення. Батько! Що за нав’язлива ідея зеленого кольору?

— Здрастуйте, містере і місіс Ґрейнджер! – крикнув Гаррі.

Парочка всміхнулася йому.

— Що вас сюди привело?

— Драко сумує за Герміоною. З’ясувалося, що ви будете на одному з його сімейних пляжів, тому ми вилетіли з Єгипту сюди. – Рон усміхнувся. – Гостювали у мого брата там.

— Сподіваюся, ми вам не завадили. – Поттер сором’язливо посміхнувся, глянувши на пару. — Я не бачив їх давно, хоч ми говорили про приготування до весілля.

— Так нудьгував за моєю дочкою? – Роберт засміявся.

– Звичайно! Та він притис нас до піраміди, розпитуючи про її здоров’я, про місцезнаходження, – Рон роздратовано продовжив. — Чи думала вона про нього? Знаєте, як від цього нудно стає?

Вони розсміялися, поки всі інші продовжували мовчки спостерігати за тим, що відбувається.

Матильда і Аманда дивилися на свою кузину, що обіймає Мелфоя. Її нареченого. Це неймовірно! Це возз’єднання сім’ї було далеко не таким, яким від нього всі очікували.

Драко загарчав у телефон:

— Чорт забирай, тату! Для зйомок на тему “Смерть” не потрібний зелений колір! Як він взагалі пов’язаний з нею?!