Ваша Хеленочка
Фанфіки
4
Розділи
13
Слова
13.0 K
Коментарі
3
Читання
1 h, 5 m
-
«Складно кохати супер-зірку…»- подумав Френк і ще раз поглянув на Джерарда. Той сидів у своїй звичній позі, закинувши одну ногу на іншу. Він був прекрасним у всіх сенсах цього слова. Можливо, Френку здалося, але їх з Джи погляди в одну мить перетинулися. Це була одна з найкращих…-
10.3 K • Ongoing
-
-
Перші, теплі промічники сонця чимось нагадували ніжні поцілунки, проникали у вікно турбасу. Автобус був пустим, адже зараз хлопці знаходилися на концерті, радуючи публіку своєю чудовою та, на той момент, неформальною творчістю. По всьому його периметру був хаос: розкиданий…
-
10.3 K • Ongoing
-
-
Увійшовши на рецепцію, вони побачили пусту стійку і одинокий дзвіночок посеред столу. Хлопцям не залишалося нічого, крім того, щоб подзвонити. За хвилину двері збоку відкрилися й з них випурхнула молода адміністраторка східної зовнішності. Вона привітно посміхнулася та…
-
10.3 K • Ongoing
-
-
День був холодним. Майкі відкрив очі, зірочки затанцювали. Він струснув головою і відчув, як по всьому тілу пробігли мурахи. Він вже звик. Йому навіть подобалося. Йому подобалося перетворювати своє життя на кошмар, навіть того не підозрюючи. Це гівно допомагало йому справлятися,…
-
10.3 K • Ongoing
-
-
Вийшовши, їм довелося кволо відповісти на декілька питань репортерів, а потім вже вони опинилися в автобусі. Всі були змучені: хтось лежав, хтось пив, хтось курив, а зтось робив все це одночасно. Увійшовши, Вей старший одразу попрямував в глиб басу, до канапи. В куток якої забився…
-
10.3 K • Ongoing
-
-
Ранок увійшов в свої володіння і досить швидко на небі знову засяяо палюче сонце. Прямі промені перерізали ліжко, на якому лежав Джерард. Він не зовсім гарно пам‘ятав, як він сюди діставася. Але дістався й уже добре. А ще був момент, який досить сильно бентежив його. Той поцілунок,…
-
10.3 K • Ongoing
-
-
На стелі було 3 світлі плями, а потім нічого. Телефонний дзвінок, який підняв на ноги весь автобус. Джерард тримав свого брата за руку, йому не хотілося її відпускати й здавалося, що другий от-от вислизне звідси на зовсім. Удар був сильним, ну, а чого ще можна було очікувати від…
-
10.3 K • Ongoing
-
-
Воно було всюди. Море. Очі застеляла пелена, рук він не відчував. Червоний давно став частиною його образу, але зараз він намагався його викреслити з себе. Його не вивертало від вигляду власної крові, точно не сьогодні. Його ніхто не бачить. Його ніхто більше не побачить. Йому…
-
10.3 K • Ongoing
-
-
Його руки досі були білими. Білими, наче перший сніг. Але хто ж замотує сніг у бинти? Під ними все сяяло червоним. Багряним. Чіткі, стрімкі лінії. Він відгорнув волосся з його чола і обережно, ніби боявся зламати, торкнувся губами. -Ти- вічність,- все, що він і промовив. -Ти більше за…
-
10.3 K • Ongoing
-
-
На стелі було 3 світлі плями, а потім нічого. Телефонний дзвінок, який підняв на ноги весь автобус. Джерард тримав свого брата за руку, йому не хотілося її відпускати й здадавалося, що другий от-от вислизне звідси на зовсім. Удар був сильним, ну, а чого ще можна було очікувати від…
-
10.3 K • Ongoing
-
- 1 2 Далі
