Wsiaka
Фанфіки
21
Розділи
65
Слова
165.1 K
Коментарі
174
Читання
13 h, 45 m
-
Ще не зовсім розвиднілось. І чудернацькі ліхтарі ще досі підсвічували тонкі дощові струмочки з зовнішньої сторони вікна. Нехай. Сьогодні замість мене плаче небо. Бо я не здатен. Ейфорія затопила свідомість блакитним морем, не залишивши жодного сірого куточка. Навіть пачка…-
8.8 K • Ongoing
-
-
Якщо ви у казці. А у моєму реальному житті ранок розколовся, зламав промені, стер небесну блакить пустою кімнатою та маленькою запискою : "Спасибо за твои мечты. Прости." Що? ... Поморщився від літер, що чомусь розпливалися і утворювали потворні плями. Світло стало зарізким, а…
-
8.8 K • Ongoing
-
-
Берлін тиснув на мене, виламував руки. Тєлєга зойкала щохвилини, лязгаючи по оголених нервах, не даючи вийти з істеричного та, разом з тим, бездіяльного стану. Новини з півдня, на які я був підписаний, на всі канали, що знав, не давали спати, їсти. Я моніторив сирени Донеччини і…
-
8.8 K • Ongoing
-
-
Солоні сльози та крихкі чіпси — ось майже і все, що ми отримали тоді на вільному Азовському узбережжі. Але ж головне — надію. Прекрасний, окрилений стан душі, що робить легкішими кроки, розправляє плечі та запалює внутрішнім вогнем очі. Тепер я знав, що він є. І що він мій. Я…
-
8.8 K • Ongoing
-
-
Вечірня прохолода нарешті перемагала спеку, накриваючи рожево-ліловим землю до самого небокраю. Усім дихалося легше, і людям, і травам. Густі, духмяні та терпкі запахи, що пригнічувалися вдень пекучим сонцем, тепер немов ожили та полилися хвилями, насичуючи вечірнє, вже майже…
-
616 • Ongoing
-
- Попередній 1 … 6 7
