Imfidk
Фанфіки
26
Розділи
27
Слова
24.3 K
Коментарі
12
Читання
2 h, 1 m
-
"- Ох любий мій,не стій під вікном і не дивись на мене так засмучено" Мінхо дивився у ту небесну гладь,що зірками усипала. Мріяв він про ніч гарну,але ніч така неочікувана....Вона веде себе як стервозна пані,що не дає навіть можливості відпочити. Шепче свої проблеми прямо у думки.…-
841 • Ongoing
-
-
Тисячі сяйнистих миготінь. Моторошні звуки натовпу, що кричить, зве й потребує. Не менш страшні люди з камерами, що так і просять у душу залізти. Руки по зрадницьки тремтять. Голова кружляє думкою: Зберися, зберися Джісоне. І очі заплющуються аби не бачити, аби не боятися, аби не…
-
314 • Ongoing
-
-
Ох уж та зима,така гаряча з тими обіймами і поцілунками. А може то через мерзлі руки? Чи через гарячу каву? Та ні,точно ні. Зима то не те кохання,зима це турботи. Надзвичайно багато турбот,через які і жити бажання не виникає. Але Хосок намагається через ті незначні обійми набратися…
-
312 • Ongoing
-
-
Казкова ніч,чарівні зорі і не менш прекрасна матір місяць. Вітер що ворушить волосся і будує з них фігури які тільки одному бурхайлу відомі. Дивні рухи що віддалено нагадують танець меланхолійний,охоплюють ті зорі з собою в пляс. Забирають ті хлопці у танок усі дива ночі,ворушать…
-
613 • Ongoing
-
-
Все почалося на початку весни,Юнгі не пам'ятає чисел,не пам'ятає часу,його це не колишить. То була прохолодна весна,з її вічними перепадами настрою і погоди,з холодним вітром і ментоловим запахом сигарет. То була юність,що зараз засіла десь у пам'яті і іноді згадується як часи…
-
1.8 K • Ongoing
-
-
- Юнгі,мій милий Юнгі. Мені таак погано. Якщо ти мені відмовиш,то я вб'ю себе. - Ні! Будь ласка не роби цього!! Я згоден. Я згоден з тобою зустрічатися. Вони були знайомі всього два тижні. Два тижні як дізнавалися один про одного багато речей. Два тижні як зрозуміли що в них багато…
-
1.4 K • Ongoing
-
-
Це кінець? Авжеж ні. Тільки початок нової історії. - Кім Намджун, ти розумієш що це поліційна зрада?! - кричить вгодований чоловік середніх років. В його волоссі вже пробирається сивина, а обличчя покрите зморшками що додає поважності цій персоні. Його вираз злий, кулак ударивши…
-
2.2 K • Ongoing
-
-
Дощ великими краплями розбивався об землю. Звук неприємно запам'ятовувся у мозок. Цей пізній вечір у сутінках темряви був найгіршим спогадом двох людей. Запах свіжості заповнював легені до повної, а на щоках залишилася сліди від лап погоди. На фоні вразливо в'їдався звук…
-
2.2 K • Ongoing
-
-
Зграя чорних воронів гучно кричавши розлітаються хто куди. Їх опановує страх. Видаючи гучне каркання розказують усім про небезпеку. О злості. Густий хвойний ліс окутувала темнота, листя щільніше обвивали один одного, тягнучись до могутньої темної сили. Чорнява димка…
-
709 • Ongoing
-
-
- Я живий? Чому? - Чому я живий, моє серце не б'ється. - Чому? Чому? Чому? Чому?! Тіло обмазане чорнотою, яка запахом нагадує кров. Чорна рідина окутала усі можливі частини колись живої людини. Холодно. Темно. Липко. Тихий страх всередині лапами бити перестає, відчуття розпачу…
-
666 • Ongoing
-
- 1 2 3 Далі
