Сора Тсукіко
Фанфіки
4
Розділи
4
Слова
659
Коментарі
2
Читання
3 m
-
Полоскотав промінчик моє личко, Защебетали зранку солов’ї, Пливуть по небу хмарки низько – низько, Показують білесенькі боки. Закувала в лісі десь зозуля, Заспівали річка й джерело, Засміялось, зацвіло довкілля, Обгорнуло землю весняне крило! Ось перші проростають…-
218 • Ongoing
-
-
Цвіте полин... Здіймають хмари західні вітри, Хапають крила білих журавлів... Вони летять далеко... В нікуди... І лине дзвін до неба, лине ввись, Співають бурі землі про своє, Реве Дніпро... Кричить мені: «Дивись!» І бачу я... Я бачу, як живе... Кудись далеко тягнуть руки верби, Обличчя…
-
116 • Ongoing
-
-
Колись давно, за небосхилом, Де місяць правив цілий рік, Де зорі небо сторожили, Жив дуже старий чоловік. Хатина мудрої людини, Стояла побік від села, Народ боявся та тварини, То був відьмак, посланець зла. Горіли очі його хмурі, Сиве волосся й борода, Ходив завжди в ведмежій…
-
161 • Ongoing
-
-
Я малював картину. Не було ні паперу, ні навіть фарб, Все що я мав: себе та свою віру, І, зовсім трохи, страх. Червоним я зобразив маки, Що проросли на попелищі села. Воно зруйноване, і тепер мені ніде спати, Бо домівки моєї нема. Помаранчевим я зробив сонце, Що зігрівало моє…
-
164 • Ongoing
-
