касс
Фанфіки
12
Розділи
12
Слова
8.3 K
Коментарі
28
Читання
41 m
-
— як освідчитись дівчині в почуттях? моток просочених морською сіллю мотузок випадає з рук леоріо прямо в щілину між дошками потертого пірсу. — чого? — нічого, — курапіка хмуриться, вигорілими пасмами бриз обрамляє обличчя, ховає вираз,— давай допоможу. — ну і запитання в…-
686 • Ongoing
-
-
якщо існує спосіб охарактеризувати всі грані людської сутності без використання допоміжних засобів на кшталт усного способу комунікації, то звички цілком справляються з цією функцією. підбирати розмоклі коробки із залишками піци поруч зі сміттєвим баком, пускати кільця з…
-
505 • Ongoing
-
-
Склянки. Вони були скрізь. На підвіконні, у шафі, на тумбочці біля ліжка, ними були заставлені полиці та забиті ящики. Вся кімната була заповнена десятками пляшечок, горняток, чашок і навіть, здається, пробірок. Спальня слизеринського старости, тільки сьогодні вранці приведена…
-
900 • Ongoing
-
-
Вперше Лайт вбиває ненавмисно. Він з цікавістю підіймає верх дитячого черевичка і розглядає буру пляму з крил та лапок; панцир листоїда розкришився і тепер блищить синіми уламками в тон лакованої туфельки. Лайт спостерігає, як здригаються у передсмертній агонії кінцівки, поки…
-
524 • Ongoing
-
-
— Ти часто думаєш про смерть? Ел повертає голову до Лайта, намагається роздивитись обриси в темряві. Вже давно перевалило за північ, і, якщо для нього не спати в такий час — радше буденність (частіше за все він працює за монітором, але мусить робити перерви і просто думати,…
-
867 • Ongoing
-
-
– Що ти будеш робити після війни, Ґеральте? Вони лежать під скронею дуба, вдивляючись у вечірні зірки. Вітер грає у високій траві навколо, пожухлій від серпневого сонця. Ґеральт задумливо зітхає, поклавши руку під потилицю. – Не знаю. Чи це має значення? – він повертає голову…
-
648 • Ongoing
-
-
Байдикувати без діла в таку погоду – справжній злочин, але Любисток і його звичка влаштовувати сієсту після їхнього чергового набігу на монстрів виявляється вкрай заразною. Та приємною. Так що зараз, Ґеральт, ігноруючи весняне сонце, розвалився в ліжку, слухаючи захоплений…
-
1.5 K • Ongoing
-
-
ґеральт їхав лише на тиждень: потрібно було перевірити селище поблизу на наявність утопців, а тягти в цю глушину любистка і цирі було, по-перше, безглуздо, по-друге — небезпечно, причому швидше для утопців, ніж для цих двох безпосередньо, про що він і повідомив, але вони все одно…
-
480 • Ongoing
-
-
— мені подобається, як ти елегантно сидиш у кутку і мислиш. ґеральт втомлено підвів очі. юнак, що постав перед ним у тусклому світлі вечірнього сонця, яке ледве сягало столику в кінці таверни, виглядав як раз так, як належить тому, хто здатний вдатися до подібної фрази — навіть…
-
1.2 K • Ongoing
-
-
Сьогодні розказать вам мушу, Історію, як світ стару. Про демона, що любить душі, І графа, що затіяв гру. Він був у відчаї, самотній, Згубив свій дух і віру враз. І потопав у тій безодні Не помічав, як плине час. Але в один із днів кошмарних Коли його вже й страх покинув, Останній…
-
414 • Ongoing
-
- 1 2 Далі
