Mikulich
Фанфіки
1
Розділи
5
Слова
15.7 K
Коментарі
3
Читання
1 h, 18 m
-
В траві спав хлопчина, на вигляд років шістнадцяти. Навколо, з-поміж дерев, де-не-де літав прохолодний вітерець. Він сколишував траву й бавився з нею, наче з одною метою — збудити хлопчака, що спав, навмисно лоскочучи зеленню його щоки й повіки. Сонце стояло в зеніті, а ліс навколо…-
15.7 K • Ongoing
-
-
Сонячні промені продиралися до кімнати крізь віття дерев. Плямисті, а подеколи й смугасті, сліди світили теплом, де лиш мали змогу дістати. В Гантеровій спальні незвично пахло сосною та сонцем. Звично дзвінкий пташий спів, тепер вже заледве пробивався через зачинене вікно. Тиша…
-
15.7 K • Ongoing
-
-
За плечима нестерпно важів наплічник. Але радість заплющила очі Гантерові і на це. Так, йому ніде спати, єдина їжа — та, що в рюкзаку, але є воля. Зараз парубок відірвався достатньо далеко, на його думку, щоб відпочити. Просто кинувши свого наплічника десь в опале листя, він ліг…
-
15.7 K • Ongoing
-
-
Пилюка літала в повітрі. Диван з осілими від часу пружинами досі міг слугувати непоганою лежанкою, як виявив цієї ночі Гантер. Він продовжив лежати калачиком, навіть не думаючи вставати. Хоч раз в житті прокинеться після сходу сонця. Вранішня прохолода пощипувала хлопакові…
-
15.7 K • Ongoing
-
-
В кабінеті запанувала мертва тиша. Гантер вчепився в кухоль з чаєм. Земля під ногами провалилася. Мурашки пробігли по спині. "Якого чорта він тут?" — питання гуло луною в голові. Хлопець не міг поворухнути кінцівками. Руки хоч і рідні, але поводилися, наче хтось інший ними керував,…
-
15.7 K • Ongoing
-
