Кукушка
Фанфіки
3
Розділи
117
Слова
358.7 K
Коментарі
21
Читання
1 d, 5 h
-
З ним я і сам почувувався як той привид... Здавалося, що всі мене покинули. Мені оставалося лиш бродити по безкінечних коридорах, до поки не настане світанок. *** День пройшов як треба. Роман провів вихованцям екскурсію по всьому табору, хоть і дивитись там не було що... Потім…-
29.2 K • Ongoing
-
-
На ранок йому покращало, хоч ниючий біль у грудях не вщухав. Проте це не заважало наглядати за своїми вихованцями та влаштовувати їм різні конкурси і завдання. Пляшку горілки і сирагети він конфіскував, що правда, не у всіх... Антон дав себе про вірити так само як і кімнату, но…
-
29.2 K • Ongoing
-
-
Прозорий мов вода, Світлий як місяць, Красивий як янгол. А лякаєш мов диявол. *** - Ти на приколі з мене!?? - крикнув до нього Рома. - Хочеш сказати, що я дарма сюди йшов і вмовляв тебе!? - Ну чому це, дарма? За те ми з тобою познайомилися поближче і по обнімалися! - юнак обняв себе…
-
29.2 K • Ongoing
-
-
Ворота різко розпахнулися. Вітер боляче вдарив в обличчя, наче батогом по щоці... Парочка воронів з диким, принизливим криком: "Кар-ка-ар!" - вилетіла з середини, мало не врізавшись в нього. Так ще й згубили кілька пір'їн. Роман закрився зхрещеними руками від вітру, проте, він вщух так…
-
29.2 K • Ongoing
-
-
Я хотів тебе звільнити, а ти - мене полонити. *** Ніч пройшла далеко не спокійно... Та й хто після зустрічі з привидом спокійно засне? Уві сні Рома бачив світлі та різкі - немов фари машини, силуети. Спершу одну: витончену, худеньку, жіночу. Потім другу: високу, міцну, хлопчачу. Білі…
-
29.2 K • Ongoing
-
-
...Не було ні дня ні ночі, щоб я не бачив всюди твої очі... *** Шухевич допоміг кухарці Ірині, та розніс своїм нервотрепам їх порції: рагу з мясом, і чай з лимоном та булочки з яблуками. Сам він, не дивлячись на вмовляння дівчаток приєднатися до них за столик, забився кудись в кут…
-
29.2 K • Ongoing
-
-
- Хах... Залишитись у холодному замку з привидом чи піти промокнути під дощем... - посміхнувся про себе Рома. - Навіть і не знаю... Вибір в мене не великий. "Місяць", раптом, провів долонями вздовж, по шкірі рук, від чого той встрепенувся. - Припини... Холодно... - Вибач. Я б хотів тебе…
-
29.2 K • Ongoing
-
-
Ця відповідь неабияк розвеселила духа в середині. За мить сміх знову відбився від порожньої кімнати та розлетівся по всьому палацу: - Аха-ха-ха! Мій любий Романе... - проникаючи все глибше пальчиками, прошепотім інший. - Я заставлю тебе відчути рай на землі... Тобі так сподобається,…
-
29.2 K • Ongoing
-
-
Перші промінчики прорізались через грубі штори замку і поповзли по щоках. Роман відкрив очі та скривився, обхопивши руками голову. «Який жах... Голова...Розколюється... Чому все так болить? Де я?» - як тільки він обвів пусте приміщення туманним поглядом, то одразу все пригадав. -…
-
29.2 K • Ongoing
-
-
Рома здивовано глянув на неї через плече. - Звідки ви... - Давно. Ой як давно, - посміхнулася сивенька. - Я почала вивчати твоє майбутнє, відколи помітила, що ти бачиш те саме, що й я. Мені було цікаво, чи не стане це проблемою для твоєї майбутньої сім'ї, і навіть перелякалася... Коли не…
-
29.2 K • Ongoing
-
- Попередній 1 … 8 9 10 … 12 Далі
