Leia Ukrainka
Фанфіки
1
Розділи
59
Слова
138.6 K
Коментарі
0
Читання
11 h, 32 m
-
«Александре, я ж бачу, що ви прокинулись». Із того, що княгиня в камері, він зрозумів, що проспати багато йому не вдалось. «Якщо їй вірити, то за одинадцять діб я вже виспався по саме нікуди», – роздратовано подумав мессір. Якби там не було, відриватись від подушки й подавати хоч…-
138.6 K • Ongoing
-
-
«Номер недоступний». Зв’язатися із Маріанною не виходило вже понад місяць і Альду це зовсім не тішило. Її дочка час від часу втрачала свідомість – на короткі періоди й не надто часто. «Може їй легше через гірський клімат», – допускала Рейн, хоч і знала, що пробудження працює не…
-
138.6 K • Ongoing
-
-
«Хоч десь згодилися мої навички», – Габріель взяв Маріанну на руки, щоб віднести її в дім. Жінка не припиняла плакати й намагалася вдягтися. Хлопець заспокійливо погладив її руки. «Все добре, я з тобою, ти в безпеці», – наостанок він штовхнув ногою непритомного вартового й забрав…
-
138.6 K • Ongoing
-
-
Руїни, які колись були стінами школи-інтернату в під Загребом, освітювало яскраве, геть не осіннє сонце. Подекуди на залишках цегляного муру лишився попіл – наче в будівлю потрапила боєголовка або ж у ній сталася дуже й дуже масштабна пожежа. Навколо лежав густий туман – це було…
-
138.6 K • Ongoing
-
-
Лезо клинка, призначеного, певно, для речей значно благородніших – жертвоприношень чи атентатів – ввійшло в тушу на всю довжину й легко ковзнуло вниз, відсікаючи ще шматок. М’ясо впало на грубу темну тканину, постелену на підлозі й вже наскрізь просякнуту свинячою кров’ю. З…
-
138.6 K • Ongoing
-
-
Посеред нескінченної абсолютної темряви на мить спалахнув сліпучо-білий промінь. Він загорівся там, де мало б бути небо – трохи вище за уявний горизонт. Тонкий, ніби проведений чиєюсь незримою рукою, промінь згас так само раптово, як і запалав. Інгвар розплющив очі – його…
-
138.6 K • Ongoing
-
-
«Я боюся її», – тонкі пальці міцно обплелися навколо зап’ястка Вікторії. Сандро уткнувся чолом у її плече. З їхньою майже тридцятисантиметровою різницею в зрості це мало вигляд дещо комічний – наче жираф намагається заховатися за деревом. Вони зупинилися навпроти дверей, які…
-
138.6 K • Ongoing
-
-
Велич собору Святого Петра змушувала Сандро почуватись останнім нікчемою й водночас надавала сил. Його руки все ще тремтіли після сповіді, на яку він наважився чи не вперше за свідоме життя – до Риму він сприймав цей акт за формальність, до якої вдаються, бо так прийнято. Не…
-
138.6 K • Ongoing
-
-
«Пані, ви обоє дуже милі і я зовсім не хочу вас переривати, але в нас у барі все ще лежить труп», – Габріель мовчав, доки Маріанна знайомилася із вартовою, але заговорив одразу як побачив нагоду вставити два слова в їхній діалог. – «Не те, щоб він мені там дуже заважав, але…
-
138.6 K • Ongoing
-
-
Сонячне проміння потрапляло досередини крізь бійниці й заламувалось у системі дзеркал під куполом, освітлюючи храм у південній вежі замку. Декієна несміливо зробила крок уперед – коридор, який вів від дверей до самої зали, залишався майже непроглядно темним. Дві служниці…
-
138.6 K • Ongoing
-
- Попередній 1 … 4 5 6 Далі
