Lanita
Фанфіки
1
Розділи
10
Слова
43.0 K
Коментарі
4
Читання
3 h, 34 m
-
– Лука? – голос позаду. Повертаюся, але не можу роздивитися обличчя. За цією людиною бачу дерева, деякі з них горять і дим такий густий, що від одного подиху стає погано. – Чи згоден ти покинути все, що маєш і йти за мною? – здається, кажу я, та що за слова й куди кличу це туманне…-
43.0 K • Ongoing
-
-
– Лука? Лука! Прокидайся. – шепіт майже в саме вухо. Чи він змусив мене прокинутися, чи ні, але розплющую очі і бачу не звичну стелю, а небо. Небо! Хмари, блакить. Я на вулиці! – Що за… – вихопилось від розгубленості. Встаю, оглядаюся, і на цій просторій поляні поруч лише мама, яка…
-
43.0 K • Ongoing
-
-
Я і сам не знав навіщо питав і що хотів почути. Було це бажання підтримати нашу розмову, чи просто мій нестримний інтерес до життя людини, про яку більше пʼятнадцяти років сумісного життя зовсім нічого не знав. – Коханцями? – майже з огидою повторює це слово. А я не знаю куди себе…
-
43.0 K • Ongoing
-
-
Слово те звучить наче якесь закляття, тому що тіло тепер рухається за моєю волею і тому біжу. Не озираюся і біжу так швидко, що ноги плутаються, не звертаю увагу на біль в грудях, на тремтіння в ногах, які неприємно пульсують, і на клубок який до горла підступає не зважаю теж. Все до…
-
43.0 K • Ongoing
-
-
Як і просив Клим, хрестик я не знімав та до лісу не ходив. Моє життя стало неймовірно нудним, сірим, тягучим. Нічого не відбувалося, я більше не бачив снів, але кожен день, коли прокидався і виходив із кімнати, нявка хвилююче мене роздивлялася, а після усвідомлення що перед нею все…
-
43.0 K • Ongoing
-
-
– Де змій? – питаю, здається, вже п'ятого. Ніхто не знав і не бачив його щонайменше два тижня. Я б хотів не звертати на це уваги, бо знаю його характер, але наближається різдвяна ніч, свято однаково значуще як для людського світу, так і для лісу. – Знову втік до тієї дівчини… як там…
-
43.0 K • Ongoing
-
-
Проґавив. Із всіх можливих почуттів які я міг відчути, це виявилася саме печаль такої сили, що ось-ось від виснаги полились би сльози, але перш ніж це стається, відчуваю дотик до свого плеча, дуже обережний і мʼякий. Різко повертаюся, вдивляюся в обличчя під відлогою чорної мантії…
-
43.0 K • Ongoing
-
-
– Лука! – знову істерика, знову нявка квапиться, і тепер біля мого ліжка ледве дихає, втомлена, дуже схудла, кожен день переживає одне й те ж саме, тому що сни стали тільки гірше. Відчай, який літав у повітрі, можна було відчути на дотик, не я один це відчував, хоч епіцентром і була…
-
43.0 K • Ongoing
-
-
– Лука! – Навкруги стільки людей і нелюдів, все у вогні, крові, криках і плачі. Вдалечині бачу нявку та відьму, а поруч змій, який стоїть не біля них, а проти, захищаючи мертве тіло Ярослави, яке, за всіма людськими звичаями, треба було поховати. – Це ціна за мою нерозсудливість. –…
-
43.0 K • Ongoing
-
