Ілля Сергійович
Фанфіки
8
Розділи
67
Слова
23.7 K
Коментарі
74
Читання
1 h, 58 m
-
Жовтень нікуди не поспішає: він сидить вдома, плете браслети, п’є каву та слухає платівки, які в нього залишились після переїзду. На платівках зустрічається все, що завгодно, Жовтень не знає, яка випаде наступною: конверти від них він розгубив, а ті, що лишилися – від інших,…-
9.4 K • Ongoing
-
-
Давай розділимо персик навпіл, він же останній в нашій вазочці з фруктами, давай, ти знаєш чудово, що ні ти, ні я, не хочемо їсти цілий. Не думаю, що ми в цьому році будемо купувати їх ще, можливо – нектарини, так, але й ті ще один раз, не більше. Немає сенсу тримати його довше, я…
-
9.4 K • Ongoing
-
-
В свої молоді роки містер Джек стриг огорожі, він справді любив цю справу. Тут треба зробити невелике уточнення: молоді роки містера Джека були дуже давно, бо ніхто навіть не знає, скільки йому зараз. Його друзі померли чи зникли в лікарняних палатах, та і навіть коли вони були…
-
9.4 K • Ongoing
-
-
Небо виглядає зловісно: чи це на завтра нам чекати дощ, чи це вечір вже так знахабнів, що приходить не тоді, коли йому призначено, а коли заманеться. Зловісний морок торкається плечей та зап’ясть, і взагалі-то нічого страшного у дотиках, навіть незнайомих, немає, так, але це…
-
9.4 K • Ongoing
-
-
Коли ми з тобою в останнє пекли пиріг з чорницею? Ти пам’ятаєш? Ось і в мене цей спогад щось випав із пам’яті. Ми домовились не вживати слів «останній» (замість нього, особливо ти, вживаємо «крайній») та «забуття». З останнім все ясно: більше такого не буде значить, а…
-
9.4 K • Ongoing
-
-
Колись давно Жовтень жив у будинку з великим горищем. Як називалась вулиця він не пам’ятає, тому що її назви торкнулась декоммунізація, і тому стару назву було стерто із пам’яті всіх людей. Звісно це жарт, звісно, Жовтень просто забув, як там називалась та вулиця, але що правда…
-
9.4 K • Ongoing
-
-
Десь в глибині осіннього лісу є затишна невелика тераса при старому будинку, її давно ніхто не замітав, пил з брудом сором’язливо вкрило сухе листя, щоб не бачив це ніхто. І якось сумно навіть: соромиться стара тераса при будинку в глибині осіннього лісу, не хоче, щоб бачили її…
-
9.4 K • Ongoing
-
-
Відчуваєш себе насправді слабким у момент, коли ввечері, восени, дивишся на те, як сутінки стають дедалі густішими, як сутінки стають дедалі густішими і ти нічого, нічого не можеш зробити з цим. І нічого красивого в цьому немає, вірніше це те, для чого треба багато зусиль, щоб…
-
9.4 K • Ongoing
-
-
Осінь лишає ключ у замку, щоб до неї хтось міг прийти, щоб до неї, а не вона... Напівсліпий бібліотекар в Ватикані старанно ховає від сторонніх цінний документ, який дуже важливий для мене, і, власне, для всього світу, беру на себе відповідальність таке казати, так. Я був там…
-
9.4 K • Ongoing
-
-
Осінь дуже красива і на цьому, власне, можна завершувати думку і нічого більше не додавати, не писати жодного слова. Тому розкажу цікаві моменти про Осінь; хто шукає цікаве може читати далі, хто прийшов за думками хай лишиться тут. Осінь неймовірна красуня, і хто б знав, чим вона…
-
9.4 K • Ongoing
-
- Попередній 1 2 3 4 … 7 Далі
