Ілля Сергійович
Фанфіки
8
Розділи
67
Слова
23.7 K
Коментарі
74
Читання
1 h, 58 m
-
Ми всім збрехали, що поїхали на відпочинок, а самі зачинились у квартирі. Дні проводимо у замкненому просторі, лежимо на килимах. Щокої до щоки, ми дивимось у білу стелю, спостерігаємо сузір’я тріщин. Хто завгодно серед постійно різних хмар на небі побачить щось незвичне; а бачити…-
388 • Ongoing
-
-
Говори зі мною німецькою, щоб я не зрозумів жодного слова, щоб мені не було боляче. Головне не мовчи. Мовчанням можна пригнічувати, мовчанням можна вбивати, мовчанням можна навіть спалити. Все йде до завершення та відмовляються бігти стрілки по циферблату; тягнуть час. Ти мій…
-
322 • Ongoing
-
-
І тонуть години у тиші, у тиші, що в’язка, немов карамель: проти їхньої волі уповільнюється їх біг, перетворюється на кроки. Світло ввімкнено так, ніби хоче бути насправді вимкнутим, і вечір дивиться у вікна, але нічого не бачить, зовсім нічого. Не сховатись під жодним з…
-
9.4 K • Ongoing
-
-
Айстри збирали в маленькі долоньки пелюстки останніх троянд, які падали і ніби застигали на мить – навіть менше – в холодному повітрі. Ночі повняться колисковими, це айстри співають трояндам, і слова ранять гострі шипи, але слово звучить, але слово звучить. І троянди лягають…
-
9.4 K • Ongoing
-
-
Спогади спогади спогади вибір тут не те, що великий: або давати їм бій, який ти обов’язково програєш, в тебе немає шансів, або ж здаватись і бути вбитим (це не про тебе це не про тебе це не про тебе). В тебе немає патронів, якщо бути до кінця відвертим – то і рушниці чи автомата в…
-
9.4 K • Ongoing
-
-
Ми чекаємо осені щоб закохатися, тому що на фоні жовтих дерев ми ніби-то краще бачимо риси тієї самої людини, чи навпаки стаємо сліпими і нас веде щось інше. Ми чекаємо осені, щоб закохатися, тому що в холодні дні одразу стає ясно, хто насправді теплий і хто те саме сонечко, якого…
-
9.4 K • Ongoing
-
-
Від неї завжди пахне такою чистотою та немов би світлом, світлом осіннього сонця, цей запах не зрозуміти, але він бентежить, справді. Бентежить і серце, і уяву, і розум; хочеться дивитись і дивитись їй вслід, але вона розчиняється в чистому жовтневому повітрі. В чистому…
-
9.4 K • Ongoing
-
-
Ти можеш мені не вірити, але у містах, що розташовані на березі моря, теж наступає осінь, так, це правда, тож можеш не збирати рюкзак, не шукати спортивну сумку та величезну валізу, твоя втеча не вдасться, твоя втеча не вдасться. Міста на березі моря відрізняються хіба що тим, що в…
-
9.4 K • Ongoing
-
-
Проспекти в маленьких містах спорожніли першими, настільки порожньо, що навіть ніхто не підійшов розібратись, в чому тут справа. Навіть жодного цинічного погляду, жодної аналітики, ніяких сухих слів з вологих губ, щось ніби жовтневе, а ніби і гірше. Проспекти розплакались, і…
-
9.4 K • Ongoing
-
-
Є щось неймовірно чуттєве і справжнє в питаннях, якими просто підтримуєш бесіду, щоб вона продовжувалась і продовжувалась, жила і жила. «Тобі подобаються сирні кульки?», «хто тобі подобався в школі?», «якого розміру в тебе каблучки?»... І падає листя так тихо, падає листя і…
-
9.4 K • Ongoing
-
- 1 2 … 7 Далі
