Y
Фанфіки
5
Розділи
16
Слова
82.7 K
Коментарі
56
Читання
6 h, 53 m
-
Небесні стіни вперше за ці роки різали химерні тіні. Якби не пил – він ніби все ще тут. У всіх цих смішних, м’яких іграшках на невеликому дивані, через які диван той, власне, і не видно. У розкиданих книгах в тому особливому, його порядку. У павутині фотографій. Навіть у сухих…-
780 • Ongoing
-
-
— Лягайте, будь ласка. Два акуратних білих дивани стояли рівно посередині кімнати. Чоловіки сіли на них майже одночасно, спинами один до одного. З глухим стукотом на землю опустились недбало скинуті сандалі Техьона; ледь чутно торкнулися підлоги ідеально випрямлені кросівки…
-
14.4 K • Ongoing
-
-
Темні кучері сяйнули золотом обіднього сонця і зникли за різнобарвними спинами натовпу. Чонгук не думав — рванув, штовхаючи чоловіка, що йшов попереду. Йому кричали, лаяли, але на все начхати. Це як у темному тунелі. Бачиш спалах світла, і тебе ноги вже самі несуть. Чонгук біг,…
-
14.4 K • Ongoing
-
-
Рідне місто мало змінилося за час відсутності Чонгука. Воно, втім, і від Сеула відрізнялося теж мало. Ті самі магазини, багатоповерхівки, люди. Ті ж прикрашені святкові вітрини, гірлянди на деревах і стійких запах випічки всюди. Чонгук на подібне не дуже звертає увагу. У нього в…
-
14.4 K • Ongoing
-
-
На горизонті тонкими лініями золота розгоралося сонце. Навколо тихим шелестом хвиль та глухими перегукуваннями команди дзвеніла морська пісня. Чонгук прикрив очі і задоволено посміхнувся — море починало новий день. Корабель ліниво розтинав воду, сонний і тихий після нічної…
-
13.8 K • Ongoing
-
-
Босі ноги німіли, тонучи у щедро зрошеній першим весняним дощем траві. Холодно, мокро, страшно. Техьона морозило. Лляна сорочка важким тягарем обплутувала тіло. Груба тканина та кусючі нитки простенької вишивки шкрябали шкіру, залишаючи ледь помітні подразнення. У повітрі…
-
33.7 K • Ongoing
-
-
Весь день Техьон тримався на власній гордості, сухій ненависті і чужій руці, яка не давала роздерти собі коліна. Тіло гуділо від таких навантажень і він сотню раз встиг пожаліти, що нічого вранці не поїв. Але йшов. Зціпив зуби і йшов уперед, не дозволяючи собі слабкості. Тільки не…
-
33.7 K • Ongoing
-
-
Ранок зустрів Техьона грайливим промінням сонця. Він потер очі і невдоволено забуркотів, варто було поворухнутись. Плече нило від лежання на твердій поверхні. Омега зівнув, завовтузився, вмощуючись зручніше, щоб зловити останні миті сну. Зарився носом у щось тепле і тихо…
-
33.7 K • Ongoing
-
-
Вранці було важко. Не погано, ні, просто важко. У голові все ще плавав туман, а ноги відмовлялись рухатись. Техьон хвилин десять задумливо розглядав дерев’яну стелю. Спогади про ніч розмитими плямами миготіли у голові, але загальний настрій він вловив — було круто. Настільки…
-
33.7 K • Ongoing
-
-
Техьон прокинувся зовсім розбитим. Очі пекли і він змушений був кожні три секунди їх терти, щоб хоч щось розгледіти у залитій сонцем спальні. Омега потягнувся і мимоволі сіпнувся, коли низ живота різануло гострим болем. - Якого... Випрямився обережніше, оглянувся. Навколо нього…
-
33.7 K • Ongoing
-
- 1 2 Далі
