Бандерфляй
Фанфіки
2
Розділи
16
Слова
37.3 K
Коментарі
37
Читання
3 h, 6 m
-
~~~ Вечірні промені спадали на фасади будівель освітлюючи кожну деталь архітектури. Кам’яні леви поснули вічним сном.Статуї завмерли в очікуванні і чекали.Чекали нової повітряної тривоги. Зелений трамвай, петляючи старовинними вулицями Львова, посигналив мені у спину.Я…-
8.7 K • Ongoing
-
-
~~~ Я прокинувся близько обіду.Неділя-прекрасний день.Я би поспав довше, але яскраві промені сліпили навіть через закриті повіки.Давно я не прокидався в налитій сонцем кімнаті.Але в ній нікого не було.Це була кімната Андрія, де ми тут із хлопцями спали. Дівчата ж оселились в…
-
8.7 K • Ongoing
-
-
~ Так, Олесю, глибокий вдих. Видих. Вдих… Накинувши на себе футболку я сердито потопав за Андрієм. На кухні чулось бряжчання води-Андрій, схилившись над раковиною, підніс голову під кран. Я схрестив руки і сперся на стіну, терпляче чекаючи поки мій друг «охолоне». З волосся…
-
8.7 K • Ongoing
-
-
~~~ Я втомлено налив собі каву мало не наосліп. Очі злипались і мене клонило в сон.Я не був ярим фанатом кави, хоч і працював баристом, але якщо зараз я не вип’ю її то засну на підлозі кухні. Через те що Поліна на тиждень відпросилася з роботи я працював іще й замість неї не маючи…
-
8.7 K • Ongoing
-
-
Кам’яні джунглі змінювались на хвилясті гори. Дорога зайняла багато часу, але під вечір ми вже були у бабусі. Мене привіз тільки тато, мама ж не змогла поїхати з нами. Бабусине село нагадало мені літній табір у горах, де я був минулого року. Де не глянь всюди видно гори. Все таке…
-
28.5 K • Ongoing
-
-
Тато йшов попереду. Я озирався довкола шукаючи під листями та кущами гриби. -Лука, далеко не відходь.-Попередив мене батько через плече. Ми цілий день блукали лісом назбиравши цілу торбу грибів. В якийсь момент мені стало важко йти та я не звернув на це уваги і продовжив шукати…
-
28.5 K • Ongoing
-
-
Я важко розтулив повіки і встав з ліжка. Почував я себе змучено і мало що пам’ятав із вчорашнього вечора. Поки я вдягався, то почув чиїсь приглушенні суперечки на першому поверсі. Я тихо вийшов з кімнати. -Але ж для вовкулак вчора не було повного місяця.-Сказав чиїсь незнайомий…
-
28.5 K • Ongoing
-
-
Пропала дитина. Тут. Поруч. Настільки близько, що у такому маленькому селі на її місці міг опинитись будь-хто. Навіть я. Це точно не Віктор і хлопці, яких я бачив кілька годин тому. А як же Василина? Ми не сильно знайомі, але думка про те, що вона може бути тією зниклою…
-
28.5 K • Ongoing
-
-
Я прокинувся з криком від уже звичних страшних сновидінь. Швидко вистрибнув з ліжка і спустився на перший поверх. Та бабуні не було. Зате Всевлад спав на диванні у вітальній, але моє тупотіння його розбудило. -Ти як?-Запитав я аж надто емоційно. Те, що ми вчора бачили сильно…
-
28.5 K • Ongoing
-
-
Ми мовчки йшли пішки додому. Бабуся гнівно розмахувала мітлою і ступала так, що здригались гори. Та вона мовчала. І слова мені не сказала. Навіть не глянула на мене своїми зміїними очима. Не встигли ми увійти в бабусин дім, як нізвідки з’явилась панна Маргаритка. -То все…
-
28.5 K • Ongoing
-
- 1 2 Далі
