Louthaire_Leque
Фанфіки
13
Розділи
21
Слова
18.4 K
Коментарі
16
Читання
1 h, 31 m
-
— Боже, Лот, з кожною секундою це здається мені ще більш скаженим. А той тільки сміявся у відповідь й тягнув Яна далі лісними заростями, притискаючи до грудей паперові згортки. — Ти ж віриш мені? — шепоче тільки, а потім знов хихоче. Звісно вірить. Але вже котру годину блукати…-
2.3 K • Ongoing
-
-
Клац! І вхідні двері піддатливо відкриваються. — Їй-бо, веду тебе додому, як кинуте кошеня, – єхидно зривається з твоїх губ, а я перша заходжу в простору квартиру й усміхаюсь. — Це кошеня погодилось прийти з поблажливості, інакше шукав би ти зараз якийсь дорогий готель, якщо я…
-
4.6 K • Ongoing
-
-
Очі болять від напруги, але попереду ще купа роботи. Зітхаю і відкидаюсь на спинку незручно низького крісла. А ти підіймаєш на мене стурбований погляд і відкладаєш книгу в сторону. — Ян, — звучить м'який оксамитовий голос. І тільки кілька днів тому я дізнався, що він може бути…
-
2.3 K • Ongoing
-
-
Правила? До біса правила. В стосунках вони ж точно не потрібні, правильно? Так щиро вважав Лот, але декілька у них з Яном якось самостійно виникло. Лот був небезпечним. Завжди. Не тільки для людей навколо, найбільше — для себе. Ян з сумом дивився на Лотові зап'ястки й передпліччя,…
-
2.3 K • Ongoing
-
-
Запах ванілі змішався з запахом палених свічок і лаванди. Ти усміхаєшся лагідно, солодко, простягаючи руки до мене, бажаючи вкрити від світу в своїх обіймах. І я йду у них. Від тебе віє теплом і турботою. Всім тим, про що я так давно мріяла. Лагідно перебираєш мої локони і наспівуєш…
-
798 • Ongoing
-
-
Жалісне виття скрипки сплелося з уривками сну й спогадів. Відкриваю очі й тягнусь усім тілом. Плечі затерпли після довгого спання в чужому ліжку, поперек все ще ниє від бурхливої ночі. І тільки коли скидаю залишки дрімоти, усвідомлюю: сумна пісня скрипки звучить наяву. Поволі…
-
4.6 K • Ongoing
-
-
Кожне слово ніби ніж по серцю. Але я неодмінно заглушу їх навушниками. Адже завжди так роблю. Вереск року допомагає відволіктись від криків в реальності. Не хочу їх чути, та й сенсу не бачу: в цій хаті мені вже сотні разів сказали все, що хотіли. А на щось більше у них і мізків, схоже,…
-
739 • Ongoing
-
-
В кожному з нас живуть свої демони. І інколи вони беруть гору. Роблю глибокий вдих і усміхаюсь. Звичайний день, такий, як інші. Поправляю кучері, аби виглядало трохи неохайно та надягаю по-новому портфель, аби «випадково» наробити складок. Підійматись на четвертий поверх у…
-
4.1 K • Ongoing
-
-
Дівчина сиділа в кафе. Вже годину вона чекала на того, хто обіцяв їй довгоочікувану зустріч. Десь всередині вона розуміла, що можна було сміливо йти звідти, очікування не виправить ситуацію. Але замість цього вона чіплялась за найдрібнішу надію, що стала для неї рятувальним…
-
267 • Ongoing
-
-
Я пам'ятаю запах твого волосся і його шовк. Пам'ятаю, як дивилась на мене з обожнюванням, а я тільки й мріяв, аби це виявилось правдою, а не моїм черговим жалюгідним сном. Прим.: Ця збірка - ілюстрація моїх стосунків з музою. Вони дивні і весь час змінюються. Екшону тут не буде, це…
-
1.1 K • Ongoing
-
- Попередній 1 2 3 Далі
