RiaJuliya
Фанфіки
3
Розділи
20
Слова
18.8 K
Коментарі
24
Читання
1 h, 33 m
-
— Я ніколи не лизався з хлопцями. — Ей! Нечесно! — А все, пий! Не я встановлюю правила! — Ненавиджу тебе. Костя пихтіть і жбурляє роздратовані (насправді просто веселі) погляди, покірливо ковтаючи чарку коньяку. Кривиться, морщиться, жмуриться, але врешті все ж видихає і з силою…-
14.6 K • Ongoing
-
-
Він тільки й встигає вимкнути стрім, навіть результати збору підбити йому не дають — згрібають впоперек талії міцно і впевнено без зволікань, тягнуть кудись, притискають відверто. Не те щоб він проти, але нащо так поспішати? За п’ятнадцять хвилин до комендантської він звісно…
-
14.6 K • Ongoing
-
-
— Я сьогодні з кроваті вставав годину. Клянусь: годину. Це ну смішно як це довго. © Міша Рудь Оце гидотне відчуття, коли свідомість раптом викидає посеред сну на поверхню. Ніби хтось зриває з тебе VR-окуляри: ти ще хвилину тому валандався собі на глибині і горя не знав, млів у…
-
14.6 K • Ongoing
-
-
Все найсмішніше і найсумніше завжди починається тільки після того, як вимикається камера. І за їх теплим, затишним, трохи прихованим життям перестають стежити тисячі пар чужих очей. — Біжи, блять! — нервово свариться Костя, несильно штовхаючи його в плечі. Турбується — щоб не…
-
14.6 K • Ongoing
-
-
— Взагалі мрії здійснюються. Після роздумів про батьків і мастурбацію, про машини і кьорлінг, про совок і сучасність — Костю просто перемикає раптом. Костя розпливається у вдоволеній усмішці і дивиться тотально закоханими очима. На Мішу, звісно. На кого ще він може так…
-
14.6 K • Ongoing
-
-
— Рудий! Куди це ти так поспішаєш? В тебе урок за півгодини, не забув? — Я встигну! Взагалі-то, він завмирає, підіймає лопатки і насторожено змахує хвостом, коли чує суворий оклик; взагалі-то, за інших умов, він не дозволив би собі ігнорувати прямі питання пані директорки — за…
-
14.6 K • Ongoing
-
-
Він стогне, мружачись і міцніше стискаючи зуби, сильніше втягуючи щоки. В нього паморочиться в голові від того, яка приємна на смак чужа шкіра; від того, що на цій шкірі він залишить такий впевнений, помітний слід, який протримається щонайменше десь із тиждень. Який всім-всім-всім…
-
14.6 K • Ongoing
-
-
Ну нарешті. Костя важко зітхає і демонстративно утирає лоба, відкладаючи шпильку. Як же він за-ї-бав-ся з цією клятою вишнею, чорт її забирай. Але Мілан дуже любить цю падлючу кістляву кислятину. Тому кожен рік доводиться в якийсь вихідний згрібати себе за шкірку, силоміць садити…
-
14.6 K • Ongoing
-
-
Міша на екрані такий м’який, такий затишний, такий теплий. Костіне серце навіть не калатає — ледве б'ється, тріпотить собі в грудях тихесенько, обережно, щоб не сполохати цю примарну атмосферу спокою посеред набридлих вже бурь і штормів. Між ними наче тонка, але міцна ниточка…
-
14.6 K • Ongoing
-
-
— Що ти пишеш? Ньют сіпається на тихий оклик і ледь не проливає чорнила на сторінку; поспіхом хапає паличку, спрямовує на пергамент і бурмоче: «Терґео». Пляма, що розтіклась з великої краплі навколо пера, слухняно втягується у кінчик палички. Він спантеличено посміхається…
-
14.6 K • Ongoing
-
- 1 2 Далі
