Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Глава 1. Не беріть речі у незнайомців

Я така молодчинка, що нарешті запланувала собі відпустку! Сонечко, море, пісочок — що може бути краще влітку? Я вже подумки підставляла сонячним промінням своє обличчя, купала ніжки у солоній воді, їла смачнюче шоколадне морозиво і вдихала морський бриз. — Скоріше би відпочиночок-чок-чок, — бурмотіла я собі під ніс, жбурляючи речі у валізу, що валялася посеред […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Пролог

Мерлін обіймав Алісу за талію, притискаючи її ближче до себе. Він нарешті цілував її. Цілував вибагливо, зминаючи ніжні дівочі губи та вкрадаючи з них тихі стогони. Серце шалено калатало, він не міг надихатися нею, не міг повірити, що це нарешті з ним відбувається. Вона вабила його, вже давно зводила з розуму, змушувала забути про все […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

january blues.

Образ тієї жінки часто згадувався уночі. Лиш опівночі, він знову відчував оксамит тих долонь, що ніколи не хотів відпускати. Пальці стискували атлас нічної сорочки, котра виблискувала при сяйві місячного світла. Вітер намагався вдертись до оселі, заполонити розум, однак вогонь, що палав серед сердець обох, зігрівав не лиш тіло, а й усі клітини проклятих душ. Сліди […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Пролог

Вітер закручується в небі, піднімаючи у висоту листя та птахів. Сонце вже сідає за горизонт, а тому Дуб готується до сну.     Та тільки не Гикавка. Він сидить на краю гори та хитає однією ногою у вільному просторі. Цілою ногою. Біля нього сидить скручений в колобок Беззубик, який, видно, вже спить. Скільки вони вже там […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

She was carried up into the clouds

Спочатку Джокер не дуже довіряє Шепард. Професійно вона – людина Андерсона, істинний солдат, вміє та може віддавати команди. Особисто – незнайомка, що може відноситися до нього упереджено через медичні записи у досьє. Можливо, він і думав завжди, що для Шепард він явно не дотягує, бо навіщо він їй такий потрібний? Ось у Кайдена руки та […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вечір на Татуїні.

Сонце на Татуїні покусує обвітряну шкіру, а голова набрякає. Людина, яка не звикла працювати в таких умовах швидко зноситься фізично, але такий закон планети. Хоча фермери спромогаються вирощувати мелірилл, амбаран, мочили та джуїни, а торгівці з ранку до вечеру щось продають на ринках, а інколи і самостійно шукають своїх клієнтів. Тут транспорт часто ламається, внаслідок […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Ніч

Ніч уже давно сплела свою павутину в небесах, і лише зірки сяють крізь темряву своїми іскрами. Я давно помітив, що котячі очі в темряві нагадують зірки. Твої очі. Коли я встиг стати романтиком? Ось так живеш-живеш, торгуєш усяким мотлохом, намагаєшся експериментувати, щоб забути минуле. А ти ж завжди була моїм другом — саме другом, бо […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

smile

не вперше Жені притискати татуйоване тіло в чорному (із зазиранням в майбутнє – в оголеному: відсутність одягу це теж одяг) до стіни. так, він слабший, але той факт, що може дивитися зверхньо, як частина гри і зверху, як уся гра загалом – просто розйобує, як не подивись. а дивиться Женя так, що воно його самого […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вогняне тепло

FavoriteLoadingДодати до улюблених

Санса ненавиділа холод

Нежить не проходить вже третій день, обличчя бліде та опухле, очі втомлені та бляклі. Пульс молотком відбиває у скронях панічний ритм. Достеменно невідомо, чим саме він викликаний, тож подолати першопричину неможливо. За вікном падає сніг. На відстані сніжинки здаються грудками вати, безформними та м’якими. Але очевидно, що вони розтануть, якщо їх спіймати. Коли вже прийде […]FavoriteLoadingДодати до улюблених