1.

Осаму лякає відчуття того, що час спливає. Не встигаєш кліпнути – пройшов місяць. Тільки закінчилась неділя, можна відпочити, – але тобі знову вставати на роботу. Ось буквально вчора відсвяткував свій двадцять перший день народження – наступає двадцять другий. Він губиться у просторі, не встигає за часом. Не встигає за людьми біля себе. Усі вони міняються […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ 7

— Привіт, Люцифер.   Гаррі озирнувся по боках. Накрапав дощик, і пісок, що вибивався тяжкими краплями, спадав гарними колами. Хмари з’являлися невідомо звідки, густішали, і гарне червоне небо над водою раптом налилося темними, тяжкими фарбами просто над узбережжям, проливаючись на пісок косими струмочками.   — Ти когось чекаєш, чи це один з тих твоїх жартів, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Янгольський лик

Альтернативний 6 сезон. Замість того, аби пристати на пропозицію Кроулі, Кастіель таки звернувся з проханням по допомогу до Діна. Кастіель застав Діна в будинку Боббі. Сінґер і Сем були відсутні. Дін уважно читав старий фоліант, розсівшись на дивані. Та, ніби відчувши присутність янгола, відклав книгу. – Здоров, Касе, – мовив старший Вінчестер, – що з […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Зустріч у Барлозі

   У будинку Візлі з чудовою назвою «Барліг» завжди було багато людей. Драко трохи налякано проходив слідом за Герміоною, яка в цій купі почувала себе цілком комфортно.  — Міоно! — на дівчину налетіла її руда подруга. За Джиневрою раптом з’явився і друг самого Мелфоя.  — Забіні? — здивувався блондин. Однокласник аж ніяк не вписувався сюди. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

над цвинтарем гарно видно зоряне небо. ніч ясна і місячна, а кладовище так далеко від міста, що не чутно нічого окрім тихих перемов дерев і трав.  два хлопці сидят біля порожнього каменя могили і тихо розмовляють одне з одним. каштанова голова лежить на плечі рудоволосого, а той в свою чергу перебирає його волосся.  —…знаєш, чу, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ 6

Решту дня Драко так і тримався за плаща, навідріз відмовляючись хоча б кудись відходити. Щось з’їсти або випити вони відходили разом, просто так, нога в ногу. Драко роздивлявся свою мрію, забуваючи ковтнути воду, моргнути, або щось відповісти. — Як же в тебе все вийшло? — Нічого особливо не змінилося, Драко. Я не належу цьому світові. — Але […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Друзі

Ітадорі «Здається, сьогодні ти в гарному настрої» підштовхує тебе Ітадорі, коли ви вдвох йдете до продуктового магазину, щоб купити перекусити. Він помічає, як твоя хода здавалася безтурботнішою, ти майже підстрибувала від радості на кожному кроці. «Хіба?» ти розмірковуєш, не в змозі стримати посмішку, «Що ж…. це насправді досить тупо.» Ітадорі хитає головою, «Ні, нічого дурного, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

1

Калюжі крові на підлозі. Сліди долонь, подряпини від нігтів. Шматки тканини розкидані по закривавленній підлозі. Посеред кімнати на стільці сидить дівчина. Її обличчя і руки в крові. В одній руці вона тримає око нещодавно вбитої жертви. В іншій має іржаві ножиці, на яких також є кров. На щоках з’являються сльози, але на її вустах грає […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Моя любов – чорна біль

Тобі здається, що весь світ проти тебе. Тебе це вже дістало. Це несправедливо Так бути не повинно. Після чергового ефіру “Танців”  ти плачеш у таксі. Чергові коментарі. Чергова критика. Боляче. Боже навіщо ти взагалі погодилася на участь в цьому проєкті. Знала, що можлива критика. Знала, що з дитинства сприймаєш її важко. Але кинула собі виклик. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Постать

Якась мара була перед очима—щось холодне, темне. Шкіру огортає плівка із снігу та колючих, мов голка, крапель. І в раз нічого. Нічого немає. Ні холоду, ні снігу, ні мари. За обрієм “нічого” стоїть біла постать: коси довгі, як пазурі, а руки прозорі— кришталеві. Він не бачить її лиця, тільки щось мерехтить на місці очей. – […]FavoriteLoadingДодати до улюблених