Кіт Тім

Роздався дзвінок від якого хлопець миттєво прокинувся. В думках відразу з’явилися прокляття в сторону того, хто розбудив його посеред ночі. Трохи повагавшись відповів. -Алло… Торчин¹ , пробач, що так пізно, можеш відкрити двері? В мене тут невеликі проблеми з цим. – голос замовчав чекаючи на відповідь. – Ukrayna?! Bunca zamandır neredeydin? ( Україна?! Де ти, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Dope

— Де це сталося? Ти знаєш тих, хто на тебе напав? Дівчина здригнулася і міцніше стисла ручку. Її подружка — мініатюрна азіатка з ядучо-рожевим фарбованим волоссям — негайно встряла у розмову. — Вона не знає! Магнус роздратовано сіпнув бровою. — Може, ти запам’ятала, як хтось з них виглядав? — Та нічого вона не запам’ятала! — скрикнула подружка, не давши потерпілій навіть відкрити […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Слідуючи за вітром

— О… — музика узявся пальцями ща підборіддя, зробивши замисливий вигляд. — Це доволі цікаве питання! А тобі навіщо? Есе для універу чи щось на кшталт цього? — Ні. Просто ти схожий на того, хто не живе за принципами суспільства, хто ніби знаходиться, ну.. за його межами. Тому може робити що захоче, йти куди і […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Як тобі сказати?.. Без тебе не можу спати

Вже Бог знає скільки хлопець лежав сверлячи поглядом стелю і тонув в думках. Заснути ніяк не вдавалось. Спочатку виправдовувань цьому було багато, по типу: ліг не так, спекотно, холодно, птахи заважають. Але вже через годину вони скінчились всі до єдиного залишивши тільки одне і саме логічне серед усіх і це дуже не подобалось йому бо […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Особливий день

Примітка: Привіт читачі! Ви натрапили на мій новий проект про магічну українську школу. Зараз твір сирий і гливкий, як хліб й немає особливої упорядкованості. Скоріш, схожий на окремі уривки. Я буду писати сюди епізоди.  Хочу почати з такої історії бо вчора мала День Народження і надихнулася написати щось таке цікавеньке. В наступних розділах я розкажу […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Приторна кава.

— Не дай їм торкнутися тебе, — останнє, що пам’ятає Карамельна Стріла, після чого під стінами цитаделі відбулася запекла битва. Стіна пала, а з Локричного Моря полізли бридкі чорні потвори. Якби не поранення від одного з таких чудовиськ, яке вкусило дівчину, вона і далі боролася б. Проте король наказав заради її ж безпеки покинути поле […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Чому ні?

— То ж.. куди ми? — цікавиться Сяо у хлопця, слідуючи за ним. — Бухати, — озирається Венті. — Що?! — Ахаха! Бачив би ти зараз своє обличчя. Сяо зупиняється, схрестивши руки на грудях і невдоволено здіймає брову. — А ти не замалий для цього? — Мені 18 є. І взагалі, то був жарт. Я […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

В тобі мене дивує все

Повернувшись додому, Сяо не покидали думки стосовно того хлопця. Дивний він був, от і все. Дивно виглядає, або ж просто юнак вперше за свої 19 з хвостиком зустрів хлопця, в якого не просто було пофарбоване волосся, а саме зістрижене ззаду і заплетене у мініатюрні косички спереду. І пофарбовані у колір морської хвилі були тільки вони. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Ти знову тут

Протягом усіх пар у Сяо ніяк не могла піти з голови та сама мелодія. Залізла й сидить там. А пари, як на зло, тягнулися цілу вічність. Було відчуття, що ця безнадійна нудота у чотирьох стінах не закінчиться ніколи. Також юнак думав, що якщо знову побачить музику, то обов’язково кине йому якусь копійку. Як то кажуть: […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Юнак із сопілкою

Я взагалі не фанатка сяовену, але чомусь захотілося написати саме по ним… Сяо – звичайний студент-першокурсник одного з ліпших університетів свого міста. Живе звичайним життям, у звичайній квартирі та й таке інше. Нічого особливого, насправді. Кожен день схожий на минулий і це пригнічує. Дім – універ – дім. По вихідним він ходить розвіюватися за місто, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених