Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Викрадення

Яскравий літній день, щебечуть пташки. Під ніжними промеменями сонця, лежачи на яскраво-зеленій траві, ніжився темноволосий юнак. Він тихо мугикав щось собі під ніс, він згадував свої старі подорожі, те як він вільно мандрував світом. В його думках крутилися слова, про те, чому він припинив. Проте відповіді на це питання в нього не знаходилося. Незважаючи на […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Номер 27.

    – 812 день. Іншутсу все ще регулярно, щодня проводить огляд моїх душевних ядер і навіть нічого мені не каже… Але ж я маю право знати! Ці ядра… Вони ж перебувають у мені, значить, це точно і моя справа!.. – неначе приречений підліток обурено пише у свій щоденник.   – Так іди і дізнайся […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 39. Про Джельсоміну

Вона намагалася наслідувати свою володарку. Носити маску титанічного спокою й легкої байдужості до всього, що відбувається в цьому Ордені. Не робити дурниць. Дбати про репутацію. Останнє Джельсоміна готова була написати темним нюдовим олівцем для губ впоперек дзеркала власного туалетного столика. Вона старалася. В неї навіть виходило – судячи із того, що Внутрішнє Коло так легко […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 35. Браття й сестри

«Йди сюди, сонце», – княгиня поплескала долонею по сидінні дивана поруч із собою. – «Давай, не змушуй мене чекати». Хеммінг озирнувся на Вікторію, яка сиділа біля вікон і чистила свій кинджал, не зважаючи на двох магістрів у кімнаті. «Я кому кажу?», – клацнула пальцями Ілінка. Рудоволосий кивнув, опустивши погляд, і несміливо сів біля неї. Аркеллсон […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 34. Про кодекс і бунтівного бога

«Постанова сорок четверта. Будь-яка самовільна діяльність, суть якої стосується Ордену, але не прямих обов’язків адепта й не узгоджена з наставником чи членами маґістрату, карається. Покарання визначається пропорційно до доведеної провини й завданої нею шкоди, матеріальної чи репутаційної», – голос лицаря свідомості тремтів на цій постанові щоразу, навіть тепер, коли він читав кодекс новобранцям вже понад […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 33. Перша кров

«Вікторіє, ваша мати тут». Від самого початку служби в княжому замку ці слова ще жодного разу не означали нічого приємного чи бодай хорошого. «Закінчу й вийду до неї», – дівчина неспішно допила гарячу каву й підійшла до дзеркала. Вона вже передбачала, що буде далі. «Нема сенсу надягати форму – в мене вихідний. Але ж їй […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ одинадцятий

Я втомився. Я втомився, я втомився, я втомився. Я стою перед Повелителем. Виклик був такий несамовитий, що мітка на руці досі палає. Я втомився. Я неймовірно, безкінечно, смертельно втомився. Якщо Темний Лорд зараз запустить в мене «Авадою» – я йому подякую. Якщо встигну, звісно. Але він починає здалеку: – До мене дійшли дивні чутки, Севере. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 7 – Ненавиджу відьом. Вічно вони соплі розмазують, та слинами бризкають. – Що ж. — Жах який. Антисанітарія чистої води!

Глава 7 – Ненавиджу відьом. Вічно вони соплі розмазують, та слинами бризкають. – Що ж. — Жах який. Антисанітарія чистої води!  Штат Індіана, околиця міста Луїсвілл. Один із маєтків Короля пекла Їхали вони близько 5 годин, можливо більше. Водій під’їхав до величезного маєтка в стилі боз-ар. На території маєтку був різного роду ландшафтний дизайн, кілька […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Пролог

холодний і тихий вечір серед міських вулиць. тяжкі кроки відбивались скрегітом маленьких камінців під ногами темної фігури, лише волосся вогняного кольору, зав’язане в кінський хвіст, ледве освітлювалося місячним сяйвом. вигляд у невідомого для тутешніх земель був засмученим і втомленим, а обличчя дуже добре показувало весь настрій свого хазяїна. червоні очі на диво не поспішали вивчати […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

3. Прокинутися й пошкодувати

Сонік прокинувся від сліпучого світла з вікна. Його ніс злегка тіпнувся. Він позіхнув, сонно гадаючи, який сьогодні день. По неділях Тейлз зазвичай пік млинці на сніданок. Але понеділки Сонік ненавидів, адже тоді немає йому млинців, натомість є маленьке лисеня, яке чекає на нього із списком покупок в руках. Він перекотився, щоб узяти будильника й глянути, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених