Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

[mission étrangère]

Це була їхня перша закордонна місія. Про неї Подвійному Чорному стало відомо ще за місяць до поїздки. Тоді Морі після котроїсь із місій викликав обох хлопців до себе. Ті, ясна річ, прийшли, хоча по дорозі безупинно кричали один на одного і штовхалися, а коли прийшов час заходити через двері, ледь не побились через те, кому […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Наслідки

Після трагедії, таке маленьке місто не могло перестати галасувати про те, що сталося. Знай Чонін, що таке буде через нього… Бін і Лі за допомогою телефону Ніна та записом диктофона змогли зробити так, щоб Мьон не уникнув відповідальності, як і його дружки. Чанбін довго не міг відійти від такого потрясіння, однак він здружився з Мінхо, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Пощастить наступного разу

  На телефон Міна надійшло повідомлення… «Сука! – Він не дотягнеться. – Хане! Допоможи!» «А? Ах, так, зараз. – той підвівся зі стільця, і передав телефон у руки Лі Відкривши чат, він зрозумів, що це написав Чонін. “Фух, живий …” (15:44) Ni.iN «Привіт, не думав, що доживу до такого моменту, проте, якщо ти це читаєш, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Поклич Мене, Коли Вирішиш Захлинутися

“Він що?!” “Я сам не знаю, що сталося, гадаю, треба буде його розпитати.” “Повний пиздець. Я знав, що все не райдужно, але щоб ось настільки…” “Слухайте, його друг зараз у жахливому стані, він сам не кращий. Давайте не будемо погіршувати?” “Неважливо.” Бін пішов назад у палату до Мінхо, там сидів і Чонін. Весь правий бік […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

пусти мене

він мерзне. холодна ніч, гріє лише вітровка та той факт, що потяг от-от прибуде. в очікуванні потяга з напрямком “Ужгород-Київ” він стояв сам один і чекав. та як би банально було б сказати, що він мріяв зустріти костю, але зараз, єдина його мрія – тепле ліжечко. очевидно, якби він не горів бажанням, він би не […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ 2

В квартирі, на щастя, порожньо. Хьонджін хотів припустити, що поява дрібних яскравих силуетів, які жваво танцювали перед ним – ефект нового сонячного знайомого на нього. Але 3 дні без знеболювальних дають свої жалюгідні плоди – пригода у 30 хвилин відгукується ще й нестерпним дзвоном у вухах. – Вдома нікого не буде до вечора – можеш […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Комети В Понеділок

Гарячі промені сонця проходили крізь незашторені вікна, падаючи прямо в прикриті повіки хлопця, що сплячого напівсидячки перед скаліченим другом. “М-м, бля …” – мабуть, прокинувся У кімнаті було душнувато, а значить час встати освіжитися. Прикривши себе та Мінхо за допомогою щільних штор, Чонін одразу ж перевірив телефон. Нуль повідомлень, нічого нового. Хоча з появою хлопця […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ 1

Ранок. Лікарня. Дев’ятнадцятирічний хлопець стоїть в темному коридорі, перечитуючи банери із лякаючими картинками про невиліковні хвороби і щиро не розуміючи навіщо в лікарні вічно говорити про смерть. Хіба це не має бути місцем зцілення? Цей звук… В іншому крилі лікарні відключився апарат штучного дихання. Галас, крик, купа лікарів, голосний плач жінки, що щойно втратила дитину, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Повідомлення авторки

Ця робота присвячується усім, до кого в серденько вона закрадеться. Це частина мого життя – більшість діалогів і сцен траплялися зі мною, а персонажі є написаними з реальних людей. Хочу ще раз попередити, що в роботі порушуються питання ментальних розладів, хвороб і людських стосунків у різних проявах. Якщо Вам сподобається – була б рада це […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

А є куди гірше?

Чанбін сопів під боком. Чонін прокинувся раніше. Сів дивитися продовження мультика. Він не такий і поганий. Зовсім дитячий. Можливо, цього й не вистачало йому? Вчора, після їхнього першого разу, вони практично відразу пішли додому, і ще багато не могли дивитися один на одного. Все пройшло добре, хоч це перший раз в обох. Дівчинка в сріблястому […]FavoriteLoadingДодати до улюблених