Ночами я розповідаю зорям про тебе

Взагалі-то я письменник і мав би мати величезний словниковий запас для висловлювання власних думок, однак мій чомусь обмежувався детективними романами, за допомогою яких я поступово закохував тебе в себе. Адже в кожній історії, якою ти блукав між рядків, містилась частка моєї власної щирості, хоча і німої.    Я щиро сподівався, що ти помічав це, тому […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Хлопець з порваним вухом

–Ей невдахо!-мовила довгов’яза дівчина зі зібраним в пучок рожевим волоссям. –Й тобі привіт Боша,-втомлена Віллоу вже вийшла за територію школи, простуючи далі по тратунару. –А ти нічого не забула?-гордо усміхнулася Боша. –Та, нічого,-у Віллоу швидко забилося серце –А платити хто буде?-тон рожеволосої став грубішим. –Вибач, всі вже витратила. –А значіть так!-Боша в край розізлилася, і […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Бібліотечні відвертості

Темні вечори, яскраві зорі, Поглинає ніч ввесь білий світ. І не треба більшого дарунку, Аніж твої ніжні поцілунки, Аніж твоє очі на моїх, Аніж плечі у руках твоїх. Ніч розкаже все мені про тебе: Чи кохаєш ти мене, чи ні. Чи це просто марево наземне І кохання чудиться мені.             […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ перший і останній

Здається то був знов липень. Спекотний і примхливий, такий що мене безмежно дратував. Я намагався абстрагуватися, намагався жити своїм життям, намагався бути як всі. Це все було таким маревом. Здавалось, це було колись давно, в минулому житті, не інакше. Я досі пам‘ятаю твої губи. Та їх взагалі неможливо забути. Ці ніжні пелюстки якими ти мене […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Очi кольору моря

Звивистою асфальтною дорогою швидко їхала блискучо-чорна машина, залишаючи по собі ледь помітну хмару з пилюки. Проміння сонця, що вже майже зникло за горизонтом, осяювало рівний профіль жінки за кермом. Декілька пасм світлого волосся випадало з акуратної зачіски, надаючи тій якогось особливого шарму та чарівності, трав’янисті очі зосереджено дивились на шлях, що пролягав попереду, а тонкі […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

My Happiest Days

Руки нещадно тремтять перед концертом, а йому ще відіграти годину тридцять на гітарі. Погано. Знати б, через що такий сильний тремор, який важко приховати, може, менше б від нього страждав. Адам стискає лівою рукою правий зап’ясток із надією, що хоч трохи допоможе. Завжди допомагало. Звісно, потім буде жахливий синець, проте для того він і носить […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Освідчення

Заливаючись нищівним сміхом, вони незручно переставляли ноги по кімнаті і, намагаючись усім, що мали, втриматися в рівновазі. Міліса здалася першою і, не витримавши натиску реготу, розгублено впала. A потім потягла і Янесу, у чиїх легких досі стрімко кінчалося повітря. Наче гармошкою, що накладається один на одного, їх повалило на ліжко, брязкаючи залізними пружинами. Але вони […]FavoriteLoadingДодати до улюблених