Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Don`t li(ea)ve me alone, Nana

Я досі пам’ятаю… Від тебе пахло димом цигарок впереміш із солодкуватим парфумом — терпко, міцно, гіркувато — і єдине, чого мені хотілося: робити вдихи все глибші і глибші… Твій запах — моя точка неповернення; я хотіла б, щоб він назавжди оселився в моїх легенях. Дихання ставало важким, прискорювалось. Варто мені було вловити у повітрі хоча […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Колір безпорадності

Фанфік по шипі Дух цвітіння Треш/Дух цвітіння Йоне! ***  Ніжний захід сонця пестить шкіру. Тіло купається під ліловим промінням, занурюючи його в Іонійську легку атмосферу. Вона відчувається як м’яке суфле, що тане у роті. Те саме тут, але ти танеш від краси незайманих луків і тендітних гір… Йоне сидів на невисокому обриві, вкритому мохом і […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

1.1

— Підйом! Прокидайтеся! – почувся вереск за дверима. Амелія, стогнучи, перекинулася на другий бік. “Чорт би її побрав” Сусіди по кімнаті взагалі ніяк не реагували. Більшість продовжувало спати, як ні в чому не бувало. Ніби Галина Матвієнко не зверталася до них. “Може нікуди не йти? Все одно ніхто не помітить..” Незважаючи на те, що заснула […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

(Не)добрий ранок у Києві або спогади дворічної давнини

“Знову літери сиплються зорями, За віконцем холодна зима. Тиха ніч щось ворожить над долями… Як же хочеться щастя й тепла! Вільним вітром злетіти над хмарами І забути про біль назавжди, Щоби долі горіли стожарами, Щоб було тільки щастя і ми! Щоби стали хвилини ті вічними… Як же хочеться, Боже, тепла! А натомість пеленами сніжними Всі […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вогні

У війни не жіноче обличчя   Це скидалося на справжнє божевілля. Катря знала, що так треба. Що це колись станеться. Проте вона не хотіла цього. У пекучому неприйнятті й відчутті кинутості, вона прямувала до будинку, який Тая вказала у записці. Вона коротко вклала сенс у слова, як завжди вміла. Фронт. Нестача. Безнадія. Цікаво, чи вона […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Погляд або Пробудження

Шип: Україна/США Весна 2021р. Руда дівчина повільно крокує просторою будівлею парламенту ООН. Робочий день для неї, на диво, закінчився раніше звичайного. На годиннику й третьої немає, а вже можна відпочити. Скляні двері відчинилися перед Україною і вона нарешті видихнула. Сонячні промені лоскотали її щічки. Легені вдихали свіже повітря з ароматом квітів та кави. Легкий вітерець […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розмальовані крейдами стіни

Коли всі торти були зʼїдені, трава на доріжках протоптана, а касети вже у вісімнадцятий раз прослухані, вісім голів лежали на сухій колоді. Очі були заплющені, а вії іноді тремтіли від занадто сильної любові сонця до них. Лише Фелікс міг усміхатись, поки Мінхо весь час намагався вилізти з міцних рук на його плечах. Синмін просто розвернувся […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Спогади з минулого або як я почала жити новим життям

“І як тепер тебе забути? Душа до краю добрела. Такої дивної отрути я ще ніколи не пила Такої чистої печалі, Такої спраглої жаги, Такого зойку у мовчанні, Такого сяйва навкруги. Такої зоряної тиші. Такого безміру в добі!.. Це, може, навіть і не вірші, А квіти, кинуті тобі.”                  […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Касети одного літа

Дні пролітали так швидко, що не можна було знайти часу на слідкування за тим, як годинникові стрілки тікали і своїм звуком пронизували стіни. Листя ставало все дедалі більше на гіллях дерев і невдовзі тінь могла закрити їх галявину перед домом. Тепер Хьонджін там сидить ледве не цілими днями і вимальовує своїх друзів під променями сонця […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Все добре

Весняний ранок завжди був для Жені зарядом настрою на весь день. Саме той перетин квітня й травня, коли погода повністю оговталась від зими і починають входити в свої права тепло та сонце. Хоч яскраві промені сонця так і хотіли виколоти йому очі, проте навіть це не змусило актора засумувати бодай на секунду. Янович поплентався до […]FavoriteLoadingДодати до улюблених