День 9. Тема “Чашка”. (Мадара/Тобірама, комфортна штука).

! Редаговано mitra_surik !   Вони багато в чому не сходилися, навіть якщо брати до уваги якісь дрібниці. Ось навіть кава.  Тобірама пив каву часто, але Мадара – ще частіше. Тобірамі було достатньо однієї чайної ложки з гіркою, Мадара ж зупинявся на двох. Тобірама заливав окропом свою маленьку чашку, що він її привіз колись зі […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

День 7. Тема “Стукіт”. (Тобірама, Ізуна, майже триллерна історія).

! Редаговано mitra_surik !   Гроза. Дерева за вікном гнуться від вітру, майже ламаються навпіл, стукають гілками по вікнах так, що Тобірама починає переживати за скло. Краплі дощу, великі і важкі, гупають по шибках з таким гуркотом, так сильно, що вуха болять. Тобірама притискає долоні, холодні і спітнілі від тривоги, до вух, щоб перестати чути […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

День 3. Тема “Руки” (Какузу/Хідан, натяки на почуття).

! Редаговано mitra_surik !   Вузлуваті бліді пальці з сухою шкірою, деінде подряпаною, із мозолями і задирками. Рука подеколи тремтить, чи то через недавню бійку, чи то від втоми. — Заспокойся, — шипить Какузу невдоволено, коли рука починає тремтіти сильніше. Пальці майже підскакують на столі, неначе Хідан відбиває ритм якоїсь пісні. — Я спокійний, — […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

1.

Від кабінки загального користування неприємно тхне. Мабуть прибиральниці в черговий раз продовжують ігнорувати її існування, оминаючи цю дорогу сотнями інших. Таке продовжується аж допоки певні обставини не змусять когось із керівництва скористатись вуличним туалетом. От тоді спалахне гучна істерика. Ясне діло, що усім цим «елітним» особам не в кайф під ефектом алкогольного сп’яніння блювати у […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вовкодав

*усі дійові персонажі НЕ тварини Мізерні сніжинки скидають свої тендітні усмішки. Тепер це жорстокі бісики, які збігаються у безформні зграї та шукають свою здобич. Вони липнуть до носа, влягаються на повіки, мов ледацюги, що у спеку розкидаються на гамаках під вишнями; застрягають риб’ячою кісткою у горлі й отруйним плющем лізуть у легені, забиваючи їх аж […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

2

Чат головного тестового каналу Apertube. Стандартний добовий час: увімкнено 21:13 rosie-flow: йой, стрім шось завис 21:13 Supervisor: Та ну йоп, на найцікавішому місці 21:13 Security [advanced user]: Сьогодні нас тут багатенько. 21:13 TheBest: Virgil_01, якої холєри?! 21:14 Virgil_01 [moderator]: Аррррг! Мій вай-фай мене підвів! Хвилинку… зараз… /offline/ 21:14 just_for_lulz: сподіваюся, він це швидко виправить, а […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Очi кольору моря

Звивистою асфальтною дорогою швидко їхала блискучо-чорна машина, залишаючи по собі ледь помітну хмару з пилюки. Проміння сонця, що вже майже зникло за горизонтом, осяювало рівний профіль жінки за кермом. Декілька пасм світлого волосся випадало з акуратної зачіски, надаючи тій якогось особливого шарму та чарівності, трав’янисті очі зосереджено дивились на шлях, що пролягав попереду, а тонкі […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

1

Опис: Мешканці Aperture Science не позбавлені простих радощів функціонування та мають свій чат. Коментар: Для повного розуміння, хто під яким ніком сховався та що тут взагалі відбувається, бажано також пройти (ну, або подивитись проходження) деякі модифікації гри, починаючи з “Portal Stories: Mel”, кооператив “Portal 2” та ознайомитись з серією роликів “Meet the Cores” (можете почати […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Літо і коні

Третій місяць літа. — Так спекотно… Розпечене жарою повітря тисне на хлопця з усіх боків, знаходячи лазійки навіть під старенькою затертою футболкою. Зараз би склянку холодного бабусиного молока, влягтись посеред кімнати й нічого не робити до самісінького вечора. — І чого ті корови самі не можуть себе випасти, — знуджено позіхає, притискаючись спиною до дерева, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Локшина, розлука, космос

Роздратоване дзижчання старого ноутбука вщухло, надтріснутий екран згас. Хлопець змахнув з чола засалений чубок і потер очі — на сьогодні робочий день закінчено. Насилу випроставши спину, Марк підвівся зі стільця й ​​прибрав ноутбук зі столу.   Надворі вже давно стемніло. Сором’язлива тоненька смужка місяця показалася з-за хмар, але світло йшло не від неї, а від […]FavoriteLoadingДодати до улюблених