Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Незалежна

I torture you Take my hand through the flamesI torture you I’m a slave to your gamesI’m just a sucker for painI wanna chain you up, I wanna tie you downI’m just a sucker for pain Правда в тому, що боляче тільки в перший час. Потім біль затихає, залишаючи гіркий осад, і знову з’являється, коли […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Проблиски пам’яті

1986 рік. 5 років після тих незабутніх грудневих вечорів Він вже давно не хвилювався, оскільки всі емоції та страхи змінилися відчуттям якоїсь ефірної легкості та правильності. Все довкола було начебто у серпанку і здавалося так було вічно – від створення світу і до ери гаснучих зірок. Ніби крізь товщу води долинали слова батька та Вінкі, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ

– Лука! – Навкруги стільки людей і нелюдів, все у вогні, крові, криках і плачі. Вдалечині бачу нявку та відьму, а поруч змій, який стоїть не біля них, а проти, захищаючи мертве тіло Ярослави, яке, за всіма людськими звичаями, треба було поховати.  – Це ціна за мою нерозсудливість. – вихопилась думка, кажу зовсім тихо, повільно. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ

– Лука! – знову істерика, знову нявка квапиться, і тепер біля мого ліжка ледве дихає, втомлена, дуже схудла, кожен день переживає одне й те ж саме, тому що сни стали тільки гірше. Відчай, який літав у повітрі, можна було відчути на дотик, не я один це відчував, хоч епіцентром і була саме моя кімната, моє […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ

Проґавив. Із всіх можливих почуттів які я міг відчути, це виявилася саме печаль такої сили, що ось-ось від виснаги полились би сльози, але перш ніж це стається, відчуваю дотик до свого плеча, дуже обережний і мʼякий. Різко повертаюся, вдивляюся в обличчя під відлогою чорної мантії і впізнаю його, впізнаю людину, через яку був готовий заплакати. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ

– Де змій? – питаю, здається, вже п’ятого. Ніхто не знав і не бачив його щонайменше два тижня. Я б хотів не звертати на це уваги, бо знаю його характер, але наближається різдвяна ніч, свято однаково значуще як для людського світу, так і для лісу.  – Знову втік до тієї дівчини… як там її…– задумується, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ

Як і просив Клим, хрестик я не знімав та до лісу не ходив. Моє життя стало неймовірно нудним, сірим, тягучим. Нічого не відбувалося, я більше не бачив снів, але кожен день, коли прокидався і виходив із кімнати, нявка хвилююче мене роздивлялася, а після усвідомлення що перед нею все той же я, ласкаво посміхалася. Посміхалася так […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ

Слово те звучить наче якесь закляття, тому що тіло тепер рухається за моєю волею і тому біжу. Не озираюся і біжу так швидко, що ноги плутаються, не звертаю увагу на біль в грудях, на тремтіння в ногах, які неприємно пульсують, і на клубок який до горла підступає не зважаю теж. Все до купи створювало найжахливіший […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ

Я і сам не знав навіщо питав і що хотів почути. Було це бажання підтримати нашу розмову, чи просто мій нестримний інтерес до життя людини, про яку більше пʼятнадцяти років сумісного життя зовсім нічого не знав.  – Коханцями? – майже з огидою повторює це слово. А я не знаю куди себе подіти від сорому, тому […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ

– Лука? Лука! Прокидайся. – шепіт майже в саме вухо. Чи він змусив мене прокинутися, чи ні, але розплющую очі і бачу не звичну стелю, а небо. Небо! Хмари, блакить. Я на вулиці!  – Що за… – вихопилось від розгубленості. Встаю, оглядаюся, і на цій просторій поляні поруч лише мама, яка вигляд має надто дивний. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених