Інший світ

Герміона відкрила очі, яскраве світло змусило її одразу їх закрити. Часто кліпаючи, вона сіла, коли очі більш менш привикли до сонця, дівчина оглянула, де вона була. Навколо неї був пісок, досить брудний. Але він напевно чудово пасує моєму пошарпаному одягу- подумала Герміона. З правої сторони було невелике озеро, за ним був густий ліс. Зліва за […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Welcome to Hawkins!

Повз очі пролетів напис на табличці, що означає в’їзд в місто. «Welkome to Hawkins!» Пройшло вже чотири роки відколи я востаннє бачила ці околиці. Щось справді змінилося, а дещо залишилось як є, наприклад, похмура атмосфера цього містечка. Тато вийшов з райдужної кімнати з 10. Мене завжди бентежило це місце, але я не любила біль, тому […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Пролог. Глава 1. Моє прізвище «Вей», а ім’я «Їн»

Переклад @likviduvatu.   «Так холодно… Ноги зовсім не слухаються. Чому ж ночі такі прохолодні, хіба ж сезон? Чи я вже настільки не відрізняю дня від ночі, зими від літа, що не спроможний здравомислячим вже буть? У цілому, це взагалі не є важливим. Головне, аби цих псів бісових ніде рядом не було!» — думав хлопчина, що […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ 1. “Чи це справді ти?”

Дев’ятеро людей, що залишилися від Розвідкорпусу сиділи посеред великої зали. Саша була у лазареті. На Розвідку подали в суд. Їх звинувачували у вбивстві їх товаришів по службі. Чому може спитаєте ви? Тому що на них вже давно мали зуба. Й доволі великого. Військова поліція, люди з гарнізону та чиновники. Їм усім не подобалося, що розвідники […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

я просто граю з тобою

спуск у підвал  здається не довгим, але він зовсім не освітлений, що додає йому похмурості. як же приємно було бачити освітлення після спуску в саме приміщення. холодно, навіть дуже. плечі ледве помітно здригаються від раптової зміни температури, а ванда невпевнено проходить далі, наближаючись до центру кімнати.   — агнесс? — голос такий тихий, ніби розчиняється […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Пролог. “Кіготь”

Шиганшина. Місія з повернення стіни Марія. – Я ще повернуся за тобою, Ерен! Я врятую тебе! – крикнув Зік своєму зведеному братові, який тримав лезо біля горла свого колишнього друга і товариша — Бертольда, погрожуючи вбити його. – Стули пельку, сучий сину! — несподівано пролунав голос дівчини, що з’явилася нізвідки. Вона, використовуючи ППМ*, гарпуном зачепилася […]FavoriteLoadingДодати до улюблених