Глава 3.

Вілена сиділа на дивані і, наче в трансі, перемикала канали. З телевізора лунали обривки репортажів, але кожен раз звучало одне й те саме: «Ми знаходимось на місці подій, де можемо спостерігати скупчення людей. Багато хто приходить сюди з фотографіями зниклих, у надії здобути хоча б якусь інформацію. У соц. Мережах почали з’являтися пошукові групи, де […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 2.

– Ну що ти таке говориш, звісно він любить своїх дітей. – притримуючи телефон плечем, жінка намагалася відкрити банку з томатами. – Я й не кажу, що не любить. Але згадай хоча б, коли він останній раз проводив з вами вихідні, а не у себе в офісі. – пролунала відповідь з динаміку. Вілена закотила очі, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

І частина – Обережно, діти!

Глава 1. 14 серпня 2043 року. День, який змінив усе. –  Я ж просила тебе забрати Савву з садочка! – сказала Вілена, роблячи у пляшечці дитячу суміш. Куточок її губ нервово посіпувався, як це було завжди, коли вона злилася. –  Я вже тобі казав, що це дуже важлива конференція. Можливо мені нарешті збільшать зарплатню, і […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Шпіонка і чай

У хлопця все похололо. То Віка – це якийсь агент? А може вона взагалі має інше ім’я? Або працює навпаки, не на СБУ, а проти них? Після цього голова опустіла – думки просто не хотіли збиратися до купи й утворювати щось виразне. Він просто стовбичив поряд з нею, чіпко тримаючи телефон і витріщаючись на бідний, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 2

– Пані, зустріч лише за годину, ви встигнете, чи мені перенести? – Почулось із динаміку телефона. Помічниця була на подив спокійна, навіть не зважаючи на те, що видавець несподівано призначила зустріч саме на цей день. – Звісно, не хвилюйся. Підготуй все, я вже їду. – Я сіла в машину і повернула ключ запалювання. «Чому так […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Чайку?

Віка застигла на місці і втупилась в достатньо широку спину Даніеля. Вона дивилась на нього таким здивованим і не розуміючим поглядом, що її обличчя було гідно якоїсь скульптури. В голові крутились запитання, на кшталт: “Чому він тут? Що тут забув? Як тут опинився?” – та інші. Дівчина точно знала, що це не могла бути ініціатива […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ 1

–Як Ви дізналися?–здивовано запитала Катерина. –Ваші очі миготіл смарагдом серед трав. ———————————————————- –Де ти бісове дитя?! Ну що за вдача в моєї доньки?–голосно волала жінка. Катя спочивала серед саду, поміж квітучих яблук. Промені сонця стрибали по листочках, а вітерець тихо шептав на вушко дівчинки. Палагна, мати й ґадзиня, була жінкою суворою, не любила вона ту […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Погубили нашу любов…

– Люба ти моя, заспокойся, що сталось кінець кінцем?! – в обіймах тримала дівчина свою подругу, міцно стиснувши її від усього світу. Сльози лились і не зупинялись разом з тихим плачем. Біла вишивка була мокрою, ніби в ній гуляли бог зна скільки днів під дощем! Скільки вони так сиділи під деревом вишневим? Ніхто не рахував, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Чи випадкові зустрічі?

Як тільки вона відчула, що тепер кисті не в її владі, перша думка – кричати. Кричати так, щоб весь світ почув та й прийшов на допомогу! Та от біда, бо з горла, на її ж великий шок, не вирвалося жодного звука, навіть піку. Тоді Батьківна оговталась, вирішила згадати прийомчики самооборони, хоч вони і не були […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Збори

Теплий вечір літа у маленькому містечку. Сонце вже майже сіло, де його зараз майже не видно, а зверху набігали дощові хмари. Висока дівчина, років 15-16 спускалася асфальтованою дорогою вниз, яка вела до плавень. Вона не озиралась на величезні кущі, а може й дерева (ніхто цілком не розуміє, що там уже росте, настільки усе заросло), але […]FavoriteLoadingДодати до улюблених