Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

9. Ляльковий вальс

— Назвіть ваше ім’я. — Діана Юнсон. — її голос здригнувся, мов слова були важким тягарем. — Що ви просите у Церкви Божої для себе? — Прийняття у лоно Церкви Христової. — дівчина відповідає завчено. Її тут немає. Їй поставили ще безліч запитань, відповіді на них були короткими і зрозумілими: «так», «згодна» і по колу. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

8. Сонно-сонячне свято

– Зовсім не старієш ти? – А навіщо мені старіти? Це діти прагнуть швидше дорослішати, цікаво їм все. Ти, схоже, так і залишився дитиною. Аланер зніяковів від цієї двозначності. Він перебирав у руках щойно зірвані плоди. В черговий раз за життя засмутився з того, що зриває їх він, а не дівчина з ім’ям Соннатель, за […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Врятований некромантом

Було важко та нудотно. Я перебував у темряві. Не відчуваючи себе, лише усвідомлюючи. Чекав на якийсь результат, розподіл, вирішення своєї подальшої долі. Спочатку навкруги мене вертілося все це: бій, вже відображений інакше, бо я впав без свідомості, темрява і спалахи енергій душ, емоцій, почуттів. Я боявся ворухнутися та зрушити з місця, щоб не відділитися від […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

7. Дно черепа

Марині було десять. Її обличчя невтомно дорослішало, вкриваючись мудрістю. Тіло, хай і неохоче, теж намагалося розвиватися слідом за ним, але перепоною став зріст. Адже зростом Марина так і залишалася п’ятирічною дівчинкою. А одного разу Аланеру довелося підрізати її штани, які ще тиждень тому були в пору. У процесі він, співаючи, вибачався перед богами за використання […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

6. Космічний алгоритм

Себ протирав втомлені очі, чекаючи, коли видіння зникне. Але дівчина ставала виднішою все виразніше, проступала і заповнювала собою ніч. Він повільно підходив ближче, нахиляв голову в різні боки. І торкнувся її коліна – світла шкіра, випираючі кістки, волоски. Дівчина була об’ємною, теплою, вона здіймалася під поривом дихання і граційно осідала назад. Себ усе намагався розглянути […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

5. Володарка неба

Себ сидів на перегородці навколо саду, що поржавів від осені. З одного боку — рій кольорових машин, з іншого — школа, яка випускала пучки учнів. Хлопчик перебирав у руках одного зі своїх саморобних птахів, а ногою підпирав сумку, де лежав ще десяток його виробів. Він слабо посміхався, дивлячись у намальовані чорнилом поверх пінопласту очі. І […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

4. Нарциси і кров

Чим далі, тим марніше від Марини було ховати книжки. Аланер вже й не здивувався, коли дівчинка наважилася сама спуститися до підвалу, без світла намацала за шафою тексти та витягла назовні. І на що тільки орієнтувалася: запах, зір, слух, незвідане науці почуття? І читала вона, здавалося, навіть крізь сон: заплющує очі, голова падає поверх літер, а […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

3. Човни відбували пустими

Через рік у їхньому будинку оперився птах. Серед ночі Валто підкрався до ліжка Себа, відсунув ковдру і обережно торкнувся плеча. Брат протер очі. Він одразу помітив недобре: обриси Валто стали шорсткішими, викривленими. Той кинув у Себа сорочкою і приставив до губ палець. Від цього руху братові лише дужче захотілося кричати, адже рука Валто виглядала зовсім […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

2. Палаюча трава

Вранці весь будинок розбудили щасливі вигуки Марини. Вона намагалася якомога тихіше розповісти псові, що на неї сьогодні чекає Ammozeira — якийсь новий ритуал, але почуття проривалися назовні голосними криками. Наляканий Брум утік у двір, залишивши в руках дівчинки грудку світлої вовни. Марина дивилася псові в слід, трепетно притискаючи до грудей його подарунок. Вона зовсім нічого […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

1. Дома в деревах

Зростати серед природи — начебто тіла не мати. Воно розтікалося, переймало всі звуки, рухи, кольори чужого, але такого зрозумілого. З природою слід говорити вголос, і прикладатися тілом до землі, і вибачатися за провини, і поклонятися їй. У таких відносинах зі світом розпочала своє життя Марина. Її вів за руку дідусь Аланер — тримав акуратно, ніби […]FavoriteLoadingДодати до улюблених