Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Звідки беруться діти

Сутінки повільно спускались за вікном. Чоловік поклав пензлик і поглянув на готову картину, звідки на нього дивилися такі ж як і в нього зелені очі на маленькому фарфоровому личку. На щоках виднілись милі ямочки, а припухлі губки розтягнулись у невинній посмішці. Маленькі ручки обіймали улюблену іграшку-павучка. Ідеал втілений у реальність. А тепер ще й відображений […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

1

Квітень 1988  Теплий і такий ясний ранок.Сонце своїм теплим жовтим промінням освітлює все в кімнаті дівчини, сліпить в очі. Навіть фіранки не допомагають. В повітрі видно часточки пилу , що тут же осідає на книжках, полицях шаф та писемному столі, на якому досі є наклейка з написом “ Раскладной стол-тумба ‘ Книжка ‘ 130 рублей […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина 14

Лектер багато розповідав про картини, стилі та напрямки мистецтв. Він знав багато про біографію художників, а також їх творчі шляхи. Було дійсно цікаво, не просто споглядати, а бути поглинутими в історію. –Я не дуже знаюся на мистецтві. -констатував Вілл, йому здавалося, що він не здатен повністю зрозуміти зображене, не виходило розібрати та інтерпретувати, як місця […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина 13

Пізнім вечором Вілл стояв біля вікна, все ніяк не міг насолодитися видом. Лектер сидів за клавесином, котрий вже був у квартирі, як і інші важливі для нього речі, хоча інструмент був не тим самим, котрий він залишив у Балтиморі, але це не впливало на музику. Ганнібал розпочав грати композицію, він так довго чекав моменту, коли […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина 12

Вже за декілька днів від перебування спецагента, психіатра та їх прийомної доньки не залишилося і сліду. Алана пригляне за собаками. Віллу було шкода покидати зграю, але взяти усіх сімох із собою він, на жаль, не міг. –Дякую. Боюсь, я зможу повернутися не скоро. -Ґрем збрехав, про довгострокове відрядження подрузі. –Я пригляну стільки, скільки буде потрібно. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина 11

Вілл зайшов до кабінету, двері котрого привітно відчинив Лектер. Ґрем був не в гуморі, не розуміючи свої почуття та правильність усього. –Вілле? Все гаразд? -зтурбовано запитав Ганнібал, побачивши похмурий вигляд друга. –Так. -той підняв кутики губ, скоріше істерично посміхаючись. –З тобою я розумів себе так добре, як ніколи раніше. Я певен у тому, хто я. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина 10

Вілл прокинувся у своєму ліжку від телефонного дзвінка. –Так? -навіть не поглянувши на екран одразу відповів він. –Ти мені потрібен. -сказав чоловік на іншому кінці лінії. Хотілося заволати та відкинути телефон куди подалі, а краще у дзвонившого, але замість цього Ґрем видихнув, зберігаючи спокій: –Добре, я скоро буду. Кроуфорда не дуже цікавило, чи зайнятий профайлер, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Серце Вічності

Вічність. Що воно таке, та вічність?! Для когось це щось примарне та далеке наче сонце чи місяць. Однак для мене – це мета усього мого життя. Я – Електро Архонт Інадзуми, Нарукамі Огошьо, повелителька блискавки та грому – Райден Еі – і є сама вічність власною персоною. Приборкувачка Великого Громового Птаха, убивця Ватацумі Омікамі а […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина 9

Ебіґейл сиділа перед інструментом, поряд із нею сидів Ганнібал, він обіцяв навчити її грі на клавесині і свою обіцянку дотримує. –Хоча руки м’яко б’ють по клавішах, вони все ж повинні бити по них з невеликою поривчастістю. -він показав приклад. –Так? -Гопс повторила за ним. Було не складно, враховуючи вміння грати на фортепіано. –Так, хитрість полягає […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина 8

На ранок Вілл прокинувся у ліжку Лектера, одягнений у светр того. Від випитого вина він не пам’ятав чому ліг спати не у гостьовій кімнаті, але було приємною несподіванкою побачити ще дрімаючого Ганнібала. Чоловік був ніби зроблений майстром з каменю, виражені вилиці так гарно підкреслювали його зовнішність. Він був у червоному светрі, певно, м’якому на дотик. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених