Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

хто ти?…

Частина 1 “хто ти?…” Лойд-Л Кай-Ка Коул-Ко Зейн-З Майстер Ву-Ву Джей-Д Нія-Н (і так далі) Поїхали: Нія побачила Лойда та підійшла з обнадійливим виглядом: Л-його взагалі ніде немає, наче під землю провалився Н-ви точно все обшукали? Л-все, навіть околиці Ніндзяго Ка-не переживай ми його знайдемо Н-обнадійливо, і взагалі чого ви за ним не встежили? Ко-він […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Я повинна бути ідеальною?

*Ніч.Косач як завжди сиділа у своєму кабінеті та розглядала документи по справі,її очі були наповнені втомою,але чомусь вона нікому не показувала їх,окрім однієї людини* *До неї в кабінет ввійшла Небесна* –Знову працюєш допізна Олю?Я ж казала що тобі треба більше відпочивати,або принаймі виходити на вулицю! -Машо,я знаю що я роблю,у мене купа справ а міністерство […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Під водою

Залишок дня пройшов без пригод. День по трохи поступався своїми правами ночі, розмальовуючі небо аквареллю червоних кольорів. Денний кошмар ще не забувся, вода повинна змити страхи з тіла та душі. Гуркіт води, приємний запах солі та молочка для ванни, розслабляли і без того змучене тіло дівчини. Думок не було… Лише іноді всплески денного видіння, розривали […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Відвертість за відвертістю, романтика є романтика

Привіт всім, мої любі читачі. Знаю, ви довго чекали і хотіли аби я скоріше написала 3 частину. Я і сама вас розумію, бо це варте ваших очікувань!) Сподіваюсь, що вам неодмінно сподобається, адже я старалась не сама. В кінці частини розповім про то детальніше, розкажу новину) А поки — приємного читання!         […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

з чого усе почалося

–мам,я пішов,-сказав Фелікс, перевіряючи, чи нічого він не забув –давай, обережно там,-сказала мати у відповідь прохолодним тоном,в цілому як і завжди.казала вона так щоразу,коли фелікс повідомляв її,що вже виходить.звісно, наврядчи це було щиро, скоріше для галочки,але лі вже звик,тому не звертав уваги і ні на що не сподівався. Сьогодні вчитель математики затримав Фелікса так,що той […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

родина

Лі Фелікс-звичайний п’ятнадцятирічний підліток, який живе в невеличкому містечку південної Кореї,та переходить у  третій клас середньої школи.в своїй школі він більше не має друзів, тільки декілька знайомих,які звертаються до Фелікса тільки тоді,коли їм щось треба від нього.проте,хлопцю так навіть краще.до другого класу він був відмінником,мав багато друзів, зазвичай був душею компанії,але більше року тому помер […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Цілительський корпус

І наступне, що відчуває Энакин, це хвилі, які кудись несуть його тіло. І тишу. Але не гнітючу і небезпечну, а умиротворену і розслабляючу. – Енакін. А це що? Хтось знову його зве. Але тут так добре. Спокійно. Так хочеться тут залишитися. Хоча хто б ще сказав, де це “тут” знаходиться… – Енакін, щоб тебе сит вкусив! – видав якийсь голос, ніби знайомий. Але ось де саме він його чув? “Хоча навіщо мені це знання”? – в’яло подумалося […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Поклик Сили

Чи є життя після смерті? – це питання рано чи пізно ставлять усі мислячі істоти в Галактиці, тому що помирати, ясна річ, нікому не хочеться. Тому і припущень різних багато. В принципі, скільки населених планет існує у Всесвіті, стільки і різних версій. У основній масі все сходиться до того, що поганих істот після смерті покарають, а хороших нагородять. І […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Все добре?

Чонгук повільно відкриває очі. Обережно та не поспішаючи він роздивляється навколо себе і бачить перед собою Чіміна, який ще міцно спить. Зазвичай вони починають працювати з самого ранку, але сьогодні не такий день. Сьогодні Чонгук дозволяє собі не поспішати та насолодитися тишою ранку. Він повільно дихає та намагається поскладати до купи події минулого дня. Вчора […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розповідь страшного досвіду.

“Де я? Чому тут так темно? Чому в мене так пекуче болить плече?”, це були мої перші думки коли я прийшов до тями. Коли я розплющив очі, то побачив перед собою Кирила і Сашу. – агов, Макар. Ти де? Скільки пальців я показую? Я подивився на Сашка, він показував 3 пальці. – три, Сашко, три. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених