У сні чи наяву Частина 2

Саші здавалося, що цей тиждень ніколи не закінчиться. Дні тягнулися якось надто довго, було важко одразу звикнути до нового ритму життя. Те, що тішило її всі ці дні — спілкування з сусідкою. Саша досі бачила сни, але вирішила продовжувати ігнорувати їх, так само як робила це до зустрічі з Мікасою. Зараз вони не грали в […]

LandFell

Швидко зібравшись і вибігши з триклятого дому, я направилась у супермаркет, який знаходився доволі далеко від нашого кварталу. Таким чином у мене буде більше часу погуляти, а якщо спитають, чого я так довго, відповім, що в магазині велика черга. Радіючи своєму невеличкому плану, зовсім забула глянути на список продуктів, які мені потрібно купити. Трохи сповільнивши […]

У сні чи наяву Частина 1

Щось пролітає повз вухо з неприємним свистом, і Саша здивовано озирається. Стріла? Але ж це її фішка! Невже на цей раз вона загине від улюбленої зброї? Саша забігає за ріг, тісно притуляється до холодної стіни й бігає поглядом по старому занедбаному приміщенню, намагаючись нічого не пропустити. А головне, нікого. На цей раз вона точно втече, […]

Смикана

Довгі коридори родинного будинку, які виявилися нескінченними. Двері, двері, двері, але всі не ті, не ті що їй треба. У вухах відчувався кожен стук з подвійною силою: разом гупали і її ноги, і її серце. Руслана ніяк не могла добігти до своєї кімнати. Дихати стало важко, повітря не вистачало…   — Чому ти бігаєш, Русю? […]

Просто хороший хлопець

Було вже добряче за північ, а Руслана все йшла містом зі своїм несподіваним супутником і балакала про все на світі, окрім родини. Обоє уникали цієї теми, як вогню, але побалакати їм було про що. Згадували й веселі історії зі школи та універу, і найдивніші сни, і навіть улюблені анекдоти дитинства.   — Ні, ну ти […]

Море хвилюється

Ще на підході до потрібної кімнати я почула цей балаган – гупання музики перемішане з голосами та гучним сміхом. Пункт нашого призначення знаходився на третьому поверсі – на два поверхи нижче, ніж наша кімната, тому дорогою я встигла трохи заспокоїтися та розслабитися. Та варто було моїм вухам вловити перші ноти какофонії, лунаючої з кінця коридору, […]

Розділ другий, де в Тіріоні панує неспокій, та що поробиш.

–          Слухай, справу маю. Я тут заклалась і програла. – Інділін з’явилась, як завжди, різко та весело, мов теплий вітер з Валімару. –          Ого.. І що ти винна? – спитала Ліероссе, встаючи назустріч. Вона вишивала в крихітному саду за їхнім будинком, біля її ніг в траву сідали метелики. –          Я маю зустріти когось із принців […]

Не принцеса

У дзеркалі виднілось сіре і втомлене обличчя. Руслана тяжко зітхнула і узяла до рук чергову косметичну банку.   «Ну, давай, масочко, давай, зроби з мене принцесу!»   Обмазавши всю фізіономію чимось желеподібним, дівчина вирушила до кімнати. Зіпнулась об щось, почувся дзвін скла.   «Трясця твоїй матері! Щоб вас пропасниця здибала!» — подумала про себе Руслана […]

Кохати так, щоб серце завмирало

1985 рік Це була тепла липнева ніч, тоді було трохи прохолодно, а літній вітерець, який розвивав моє каштанове волосся, ні краплі не зігрівав. По всій нашій околиці пройшлися тиша і спокій. Наше місто спало умиротворено. У кожному маленькому віконці цегляного будинка згасло жовте світло, весь народ бачив білі сни, купаючись в царстві Морфея, тільки ми […]

КВОЧКА З ПИСАНОЮ ТОРБОЮ

Хлопок дверей і вони мчаться далі, ніж бачать очі, наче це останні хвилини Помпеї.  Смерч з трьох молодиків пронесся коридором не шкодуючи нічого на своєму шляху.  Із шипінням та гуркотом вони перестрибували по дві, а то навіть і три сходинки, лише б опинитись подалі від лігва жовчної Нідгьогг. Нескладний Томас плутався у власних довгих ногах […]