Відлюдник під перевернутим місяцем

Холодний туман опускався на землю. Сірий та густий, пронизуючий  до кісточок та проникаючий у твій організм з повітрям, він, як маленька змійка, звивав своє кубло у грудях,залишаючи по собі лише дитячій страх.  І чим швидшим ставав його шлях, тим більшим та ненаситним він ставав пожираючи все на своєму шляху. Першими жертвами мряки стали дерева. Вологі […]

Дві Клятви: РОЗДІЛ ПЕРШИЙ, ДЕ ЧЕТВЕРТИЙ ВТРАЧАЄ ГОЛОВУ, ЧАСТИНА 2

Їх тренував Койрондо, той, хто бачив справжні небезпеки в світі під зірками, і кого мовчки слухав навіть Феанаро. Він був саме такий, як його ім’я – неспокійний, швидкий, з якимсь мінливим кольором очей. Казав, що був розвідником – та давно, так давно… На цю галявину сходились по одному-двоє, щоб не так було помітно. І все […]

Невід’ємна частина мого дня

  -Стоп, стоп … Так ти заявляєш, що хочеш провести ніч феєрверків з якоюсь дівкою з інтернету, яку ти жодного разу вживу до цього не бачила … Дівчина згідно кивнула з іскрами і надією на розуміння в очах. -… замість того, щоб подивитися на феєрверки з нами? ..- через призму окулярів було видно образу в […]

Пролог або ” Ніби все налагоджувадось”

– Бездарна дівка! Ти хоч на щось здатна ?! Я в твій час робила все, щоб батьки мене поважали, а ти навіть прислухатися не хочеш! Хіба ти не розумієш, що це для твого ж блага ?!   І знову крики. За багато років такого життя Асія вже звикла до постійних сварок зі своєю матір’ю, хоча […]

Дві клятви: Розділ перший, Де Четвертий втрачає голову, частина 1

Розділ перший. Де Четвертий втрачає голову. Пташечка, мала швидка птаха. –          Що? – спитав Лассе, щулячись від золотого світла, котре заливало галерею навскіс. Мереживні стіни пропускали світло Лауреліна, утворюючи на підлозі химерний візерунок. –          Я сказав це вголос? От халепа.  – Моріфінве Карністір, четвертий син Феанаро, витріщався на зовсім юну світлокосу ельде, прудку, мов ластівка […]

Глава 1

Холодні вітри обдували дахи будинків. Місяць опромінював мандрівникам дорогу, в той час як зірки ховалися за нею. Сніг покривав дахи будинків, де жили люди. Вони ховалися під ковдрами, щоб зігрітися в люту зиму. Вона була суворою. Мабуть найхолоднішою за останню сотню років. Помічники зими добряче попрацювали в цей раз, щоб люди ще довго згадували настільки […]

Вступ

Вступ Березень 1935 року Нью-Йорк як завжди не спав, тисячі людей бігали туди-сюди натовп був великий, дві панянки стояли на вокзалі Мідлтауна, на шляху у невідомість. — Дивись доню, тут починається наше нове життя — сказала жінка з клунками в руках. — Подайте монетку — прокрихтіла стара, брудна жінка, що сиділа на сходах вокзалу і просила милостиені. […]

Розділ 1

От скоро і настане цей день…22 квітня-моє 16 день народження, і настане цей день завтра! Я Вікторія Гопс, і живу я у дивному світі. Тут людина не має права обирати серцем, партнерів за нас обирає…за нас обирає якась потойбічна сила, типу “Долі”. Коли людині виповниться 16 років тоді на якійсь частині її тіла з’являється фраза-фраза, […]

Розділ 1: Раптова зима

Травнева ніч

Глава 1 — Травнева ніч Мінна подумки: вже глибока ніч, а я ще не сплю. От якби зі мною сталася цікава пригода, чи я б полетіла закордон, ТАК СУМНО. Заснувши, вона не помітила нічого дивного, що відбувалося, коли вона солодко спала під ковдрою. 10:27 Мінна нарешті прокинулася, пішла на кухню приготувала сніданок, заварила чай з […]