Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Спроба бути нормальними

Йому було дуже незвично відчувати поверхню каміння голими ногами. Він давно відвик від тактильності. Відчуття будь – чого на дотик було незвичайним, але прохолодне каміння під ногами не лякало його настільки, як те що могло чекати далі. Крім білого рушника обережно обгорнутого навколо стегон на ньому не було нічого. Він спирався на ціпок в прагненні […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Ever after

Маомао втягнула носом солодко-терпкий аромат столиці. Тут мало що змінилося: пишні ринки, галасливі вулиці, химерна привабливість району розваг. Як давно вона не була вдома? Трохи більше року, але здавалось, минула вічність. Кажуть, будь-яка подорож закінчується народженням нової версії людини: ти набираєшся знань і досвіду, зустрічаєшся з перешкодами, з якими в звичайному житті ніколи не мав […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

1

примітка: оригінально опубліковано на ao3 *** Вода у ріці ще тримала слабке тепло. Ірука обережно спустився порослим травою схилом та знайшов клаптик на березі, що не сповзав вогкою, замуленою землею у потік. Опустився навпочіпки, відчуваючи біль від тривалого напруження м’язів в усьому тілі, від западинок на потилиці, де череп з’єднувався з хребтом, до п’ят. Підвечірнє […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Запах білого бузку

Діне, ти зав’язав білу мереживну стрічку на моїх очах. Ти сказав не дивитись.   А тепер твої губи на моїх колинах, і як я маю втриматися?   Ти завжди просиш неможливо. Ти завжди вимагаєш щось від мене. Водиш як ото зараз із мережевим на обличчі по кімнаті наче блуд. Водиш по кругу. Тримаєш за долоню […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Цикл

Тримайся старих берегів і того трухлявого причалу. Слухай шепіт прибою і думай про похорон. – Мій? – А чий же ще? Чекати смерті, коли твоя душа вже забута, але кинутися до хвиль ти не можеш. – Чому? – Бо не прийме тебе. – Хто? – Не задавай дурних питань. – Хвилі? – Вони то тебе […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вечір

Пізній вечір.  На вулиці вже засвітилися ліхтарі, машини увімкнули фари. Місто перетворилося у зоряне небо. Де за кожною цяточкою світла ховається історія. І тільки в одному віконці не було видно світла. Ні, господарка ще не спала. Вона просто перестала бачити це зоряне небо, хоча й досі залишається його частинкою. Що ж може подивимось уважніше, що […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

І

Запечатаний Темно. Темно і тісно. Хоча він навіть не міг рухатися. Він лежав посеред пустки в якомусь гробі, а його тіло було штучно введене в коматозний стан. Він вже купу часу провів у своїй підсвідомості. Хлопчина давно перестав рахувати дні. Він збивався, починав знову, ще раз збивався з рахунку і починав наново. Та коли пройшло […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Хочу більше ніж одну ніч

Оригінал: https://archiveofourown.org/works/38428030 Опис: Невдалі спроби Дабі залицятися до симпатичної моделі – “ексхлопця” Спіннера – Яструба. – Ти не можеш просто так приводити своїх коханців на базу, – Дабі знову повторив, а Компрес хихикнув за його спиною. Спіннер виглядав абсолютно розлюченим. – Він не мій “коханець”, він мій друг, з яким я переспав одного разу дуже […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

1

Ти не зможеш знову повернутись на початок Ми так гарно зруйнували все що ми пережили Ми усіх послали нахуй, ми усіх перемогли Але так і не знайшли, свого місця не на клаптику землі «Ти не можеш» by pqrs   *** Дорослий Волдеморт був страшним і гучним. Зелений як лікарня з онкохворими, синій як мертвець з […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Весняний фотосет

Колтон Кнайт (ОС)/Фрея Хавторн (ОС) Двоє студентів одягались у вуличний одяг. Фрея хотіла оновити колекцію фото. А весняний ліс був прекрасним місцем для цього. І оскільки Колтон зараз був у неї в гостях – став її партнером. — Ти взяла ключі від квартири? — запитав хлопець. Фрея кивнула, паралельно взуваючи кеди. — Виходимо. *** Ліс […]FavoriteLoadingДодати до улюблених