Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Усвідомлення

Через тиждень ми вже їхали у потязі до Барлогу. Поки ми їхали на нас дуже косився Джордж. Помітивши це, Джіні прошепотіла мені на вухо: — Він знає, що я закохана в тебе. — Я знаю) — прошепотіла я. — Але про те, що ми пара – ні. — Ок. — далі ми їхали тихо. Ми […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вечірнє сонце

За вечерею, як завжди, стояла бурхлива дискусія, котру підтримував кожен член родини, часом ігноруючи багатство страв на столі. Тільки сьогодні вона була ще активнішою та веселішою. -Персику, ти тільки не знімай з нас бали, коли ми запустимо в кабінет Снейпа ікласту тарілку – ото радості буде! Тільки уяви – цей чорний кажан відбивається від нашої […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Обіднє сонце

Легка флаф-замальовка про підготовку Рона до школи.   31 серпня 1991 року. Село Отері-Сент Кечпол мирно дрімало під теплими променями все ще теплого сонця, але в домі великої сім’ї Візлі панував безлад – Рон збирався у перший клас Гогвортсу і загубив свій портфель, тому стурбовано ганяв сходами вверх-вниз, близнюки Фред та Джордж заклеїли магічною самонаклеювальною […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Зізнання

Різдво пройшло чудово. Наступного дня після Різдва мене попрохали попрати скатертину. Коли я прала, то почула : — Ой, Джіні, люба, допоможи Вікулі зі скатертиною! — Добре, мам. Коли Джіні зайшла, то випадково штурхнула двері, а у ванній кімнаті вони зламані, тому ми опинилися у ” пастці “. — Ой! — Джін, що трапилося? — […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Сліди

Від того вечора пройшло 3 дні. Субота, ранок. Я поснідала, випила ліки і почула тупіт ніг за дверима медпункту. Влетіла Джіні і обійняла мене. — Привіт!) — сказала вона. — І тобі) — вона випустила мене з обіймів і сіла біля мене на ліжко. — Ти як? — Краще. А де ти була? Ти давно […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

9

  — Ми насилу тебе знайшли, — занадто м’яко усміхнулася Луна, схиливши голову набік, і погладила рукою гострий, обтягнутий шкірою хребет Тестрала, що слухняно стояв поруч і нюхав траву.   Гаррі зробив кілька кроків назад і роззирнувся, очікуючи розвитку жахіття. Очевидно, без Драко сховок його не рятує.   — В тебе… усе гаразд? — обережно […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

.

—Долі-жаба, Долі-жаба, Долі-жаба. – ледь вловимий дитячий голос чутно в шумі води. Поки його на друзки не розбиває, голос дівчини – Долі-лялечка, Долі гарненька. Хлюпання води. Тепло. Її голову обходять масажними рухами. Піна. Вона не наважується відкрити очі, але насолоджується. Рушник. все скінчено темрява стала ґрифіндорьскою ваною, а голос рудою дівчиною. – Я виглядаю, так […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Хрестини Джеймса Поттера

Сонце котилося на захід і майже сховалося за верхівками лондонських будинків. Липневе повітря було надто важким і задушливим. На площі Ґримо, 12, все ще було шумно. Гості по черзі апарували після закінчення бенкету на честь хрестин Джеймса, сина Гаррі і Джіні Поттерів. Гаррі Поттер, молодий чорнявий чоловік у круглих окулярах (між іншим, наймолодший в історії […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава перша

«Може, я й справді проклята?» Я з огидою закинула в багажну сумку свою краватку, злісно затягуючи ремінці. Починався третій рік навчання в Хоґвортсі, що означало чергові дев’ять місяців шепотіння за спиною, здивованих поглядів й огидної, ну просто потворної форми. Жовто-чорна позначка на мантії викликала особливу відразу. Якщо я справді була проклята, як і каже батько, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Білі лілеї

             Білі лілеї POV Невіл Лонгботтом Вчора ми втратили чесного, хороброго і відданого друга – Гаррі. Ось така гірка ціна ПЕРЕМОГИ над мерзенним Вольдемортом і його ордою…  Я тоді у справедливому гніві  мечем Ґрифіндора зарубав мерзенну кобру та її підступного господаря, але це, на жаль, не поверне мені загиблого друга. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених