Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Дивна дівчина без клану

Сонячні промені пробивають тонкі щілини між дошками з дерева. Тяжкі повіки ледве розплющуються і сонні очі оглядають кімнату. Щось з оформленням не так… . Дівчині вистачає секунди і вона різко сідає на ліжку. Швидкий погляд на речі і стає зрозумілим, що кімната ця чужа і вона не повинна тут бути. Тут біля постілі стоїть щось […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вада і чеснота

Ціженю п’ятнадцять, коли йому вперше дозволяють взяти участь у змаганні лучників. Всі ці роки він тренувався не покладаючи рук і досяг великих успіхів не тільки в бойових мистецтвах, а й у освоєнні музичних інструментів. Навіть старійшини Ордена, не кривлячи душею, визнають його таланти та здатність до навчання. Але старший брат помічаючи скільки часу Ціжень проводить […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вада і чеснота

Величний палац височів над кам’яною площею. Кількість адептів, що прибули сюди на збори орденів, збільшувалася з кожною хвилиною, від того рясні шати в променях цішанського сонця більше походили на зацвілі квіти на сухому ґрунті. “Прибули адепти ордену Ґусу Лань!” Із загальної картини різнокольорових шат виділялися заклинателі в білих ханьфу із зображенням блакитних хмар. Попереду – […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

усе, що може провалитися – провалюється.

– Вей Їн, – ласкавий дотик до оголеного плеча, – настав час вставати.   Вусянь несвідомо тиснеться ближче до теплої руки, тихенько мичить, нібито в протест, але все ж міцно щулить очі перед тим, як їх відкрити. Розмитим від сну зором помічає білий одяг, згадує, що було вчора, усвідомлює, чия тепла рука все ще лежить […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

тільки не думай, що у склянці; думай, що у склянці вода.

Вей Вусянь все своє життя отримував важкі зітхання з боку старійшин при зустрічі, а це було лише одного разу, коли Дзян Фенм’янь намірився зробити його прийомним сином. Він був неймовірно здивований, коли Лань Січень приніс йому лист заплавлений печаткою Першого Старійшини Ордену Дзян. На обличчі Ланя можна було побачити щиру стурбованість, ніколи ще він не […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

cам для себе я мушу визнати: замкнутися в собі – не допомагає.

Вей Вусянь, відверто кажучи, мучився від нудьги, і померти від неї не давали кролики і, на диво, Лань Джань. Так, він так само мало говорив, хмурився час від часу і грав “Спокій” для нього, але це не зупинило Вей Їна від постійних спроб у щось втягнути Нефрита. Лань Джань же тихо прямував за сірооким і […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

дивно, я не вмію жити заради інших, але за будь-кого готовий померти.

Горе від розуму – розум від горя. Він вважав себе розумним, дійсно обдарованим, робив все краще за всіх, доводив себе до знемоги, але все ще робив. Люди навкруги припускали, що хлопцеві пощастило: мати – учениця великої Баошан, батько – явно сильний і розумний, хоч і безродний заклинач. Не дивно, що й дитина їх вийшла розумом […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Арка 1. «Гори оповиті туманом». Розділ І. «Панна в лелійному»

— Знову починається навчальний рік, і я знову підробляю манекеном для прикладу, — одягнена в просту білосніжну форму дівчина пересвідчилася, що добре сховала у своєму вбранні талісман. — Думаєш, я інший? Ми з тобою двоє, як якісь химерні тваринки. Іще Лань Джань з’являється у нашому клубі час від часу, — юнак показав пальцем у випадковий […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

почуття неповноцінності в картковому будиночку.

“Тобі боляче?” – запитує ніжний голос.   – Так.   “Ти хочеш, щоб це припинилося?”   – Так.   “Ти ненавидиш їх?”   – Так.   “Марна дитина. Приносиш одні проблеми. Прийде день, і ти накличеш на орден Дзян велику біду!” – злим голосом на вухо.   – Начхати.     ***   У Хмарних […]FavoriteLoadingДодати до улюблених