Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Глава 1

Ранок,промені світла потрапляють в очі. Дзвонить телефон. Хто вирішив що в нього зайві руки? Розплющивши очі  я подивилася в телефон. А це моя тітка. – Алло? – Ну нарешті Моріко! У тебе вступний іспит через годину! Підірвавшись я на скоро вдягнулася спортивні штани, худі,шапку і кросівки на голову я ще натягнула капюшон.Все це було чорного […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Тепло твого полум’я

Напарник зомлів настільки несподівано, що Енджі заледве встиг підхопити його тіло. Ясно-бліда, майже сіра шкіра Яструба зливалася з його бинтами на обличчі і тулубі: деякі вже були лепкими від крові, напитувалися нею ніби губка водою. Її щупальця розповзалися по рукам і тулубу, занирювали під лікарняну рубаху перефарбовуючи її у криваво-червоний. Життя покидало хлопця настільки стрімко, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Думки, що ламають крила і тепло, що гріє душу

Кожен день був звичною рутиною: коли ти встаєш о п’ятій годині ранку і намагаєшся дотягти свою сонну тушку на кухню, де згодом з’явиться ароматна філіжанка з кавою, що зможе хоча б на короткий час повернути  тобі вигляд нормальної живої людини. Шкода, що зараз навіть ця проста річ стала для Нього розкішшю. Яструб не спав цієї […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

П’янка закоханих телепнів

– Енджі! Енджі! — птах в повітрі кличе колегу.  – А? Чого тобі Яструб? І чому ти кличеш мене по імені? — помітивши Кейго в повітрі та піднімає праву брову.  – Давай сьогодні ввечері вип’ємо разом. Я знаю що на наступний день у тебе вихідний і ти нічим не займаєшся. – Хм? Добре, давай, ідея […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Delirium (марення)

Дабі давно залишив позаду своє старе ім’я, життя та сім’ю. У нього чудове місце серед Ліги, а його плани по вбивству батька поступово реалізуються. Якби ще ця клята злива завершилась. Коли він натрапляє на Шото, помираючого від лихоманки, він повинен вирішити, чи залишиться Тоя, щоб врятувати свого молодшого брата, незважаючи на наслідки. Оригінальна робота: https://archiveofourown.org/works/37047904 […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Результат

Через декілька днів, знову ж таки ввечері, в двері знову подзвонили. Поки Харукі добігла до них, встиг прозвучати настирливий стукіт. Вона відчинила. Не встигла вона нічого вимовити, як Енджі Тодорокі голосно закричав. –  Спрацювало! Він кинувся палко її обіймати. – Це спрацювало! – Я рада, але може зайдеш? І що це? – вона вказала на […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Подарунок

Харукі поверталась з супермаркету, пакет бився об ногу. Тротуар був мокрим від недавнього дощу, а у повітрі витав характерний запах, який вона так любила. Сонце вже заходило за обрій, та сірі багатоповерхівки заважали побачити його захід. Зайшовши до старої квартири, Харукі одразу пішла на кухню готувати вечерю. Не встигла вона накинути їжу на тарілки як […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Спроба

Деколи буває, що відчуваєш, ніби все твоє життя – страждання, нескінченний потік болю, і, мабуть, навіть саме твоє народження було помилкою. Або ні?… У будь-якому випадку, зламані речі ніколи не стануть знову цілими Нотатки: 1. Перша половина фанфіку відбувається, коли Енджі ще підліток, до вступу в ЮЕЙ. Друга – коли йому приблизно 20 і він […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Дбайливий батько

Ендевор відволікся від своїх справ і підняв голову, глянувши на Фуюмі поглядом, сповненим здивування. – Що ти маєш на увазі під “Я не поступатиму в університет”? Дівчина нервово проковтнула слину. Було відчуття, ніби саме повітря в кімнаті почало тиснути на неї. Її батько сидів за столом прямо; документ, який він щойно уважно розглядав, був відкладений […]FavoriteLoadingДодати до улюблених