Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Ранок (замальовка)

Знову робочий день, Костя просинається від будильнику з першого разу, –вау, це мабуть через нічний дощ я так гарно виспався. Через не до кінця зашторене вікно видно, що хмари ще не ровіялися, а весняне сонце вже будить мешканців міста своїм сміхом. Хоч ще шоста ранку, але деякі люди вже кудись поспішають по калюжах, машин не […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Це все що ти можеш?

— Кохаю тебе — підтягуючись й даруючи ніжний поцілунок в шию, муркотить Костя — це було прекрасно, — додає вже тихіше. Бреше, бреше більше собі чи Міші він та й не зрозумів, але за другим поцілунком потягнувся. — І я тебе кохаю, — обнімаючи Костю, вивалює Міша Ні, Костя кохає свого хлопця. Він бреше, що […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Можливо, я перестарався…

— Ну і що це було? — Міша роздратований, сильно роздратований. А Костя мовчить та невинно кліпає очима, — Я питаю останні раз, що це було, котику.? — Міцна рука потихеньку стискається на шиї, продираючи червоні смуги, та так що під руками коханого в Кості в мить перехоплює подих. Так що ж було? — Слава […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вишня

Ну нарешті. Костя важко зітхає і демонстративно утирає лоба, відкладаючи шпильку. Як же він за-ї-бав-ся з цією клятою вишнею, чорт її забирай. Але Мілан дуже любить цю падлючу кістляву кислятину. Тому кожен рік доводиться в якийсь вихідний згрібати себе за шкірку, силоміць садити за стіл з відром темно-червоних подлянок і власноруч колоти і нищити собі […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Укус

Він стогне, мружачись і міцніше стискаючи зуби, сильніше втягуючи щоки. В нього паморочиться в голові від того, яка приємна на смак чужа шкіра; від того, що на цій шкірі він залишить такий впевнений, помітний слід, який протримається щонайменше десь із тиждень. Який всім-всім-всім буде показувати, що ця людина — його і крапка. Забито, зайнято, зваліть […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Сльози

[Ілюстрація] Міша на екрані такий м’який, такий затишний, такий теплий. Костіне серце навіть не калатає — ледве б’ється, тріпотить собі в грудях тихесенько, обережно, щоб не сполохати цю примарну атмосферу спокою посеред набридлих вже бурь і штормів. Між ними наче тонка, але міцна ниточка протягується через кордони і кілометри, через материки і океани, з однієї […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Чорт

— Рудий! Куди це ти так поспішаєш? В тебе урок за півгодини, не забув? — Я встигну! Взагалі-то, він завмирає, підіймає лопатки і насторожено змахує хвостом, коли чує суворий оклик; взагалі-то, за інших умов, він не дозволив би собі ігнорувати прямі питання пані директорки — за таке можна і позачергову каїнову печатку проміж рогів отримати. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Мить

— Взагалі мрії здійснюються. Після роздумів про батьків і мастурбацію, про машини і кьорлінг, про совок і сучасність — Костю просто перемикає раптом. Костя розпливається у вдоволеній усмішці і дивиться тотально закоханими очима. На Мішу, звісно. На кого ще він може так дивитись. Це просто одна-однісенька мить, в яку його розйобує усвідомленням: справді, здійснилось. Божечкі-кошечкі, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Робот

Все найсмішніше і найсумніше завжди починається тільки після того, як вимикається камера. І за їх теплим, затишним, трохи прихованим життям перестають стежити тисячі пар чужих очей. — Біжи, блять! — нервово свариться Костя, несильно штовхаючи його в плечі. Турбується — щоб не потрапив у халепу, щоб спокійно дістався, як вже твердо вирішив їхати. Ну справді […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вони

Вони лежали у спальні. Тихо, темно й затишно. Мілан вже спить у своїй кімнаті, а Костя тільки примостився в ніжних обіймах. Після довгих посиденьок за обговоренням глобальних тем і плейстейшном, Міша все частіше став залишатись ночувати у гостинного друга. Хлопець зробив глибокий вдих, зануривши обличчя у роскішне волосся Трембовецького, воно мало запах звичайного чоловічного гелю […]FavoriteLoadingДодати до улюблених