Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

У Люсі Карлайл серйозні зміни в житті

Уявімо, що Локвуд у фіналі так і не подарував Люсі кулон своєї матері. Історія закінчилась, агенція “Локвуд і Ко” продовжує працювати, як раніше. Відносини Люсі і Локвуда нікуди не просунулися. Отже, слово Джорджу… Ми саме закінчували ланч на нашій кухні. Надворі панувало чудове бабине літо – справжнє диво для Лондона, особливо всередині жовтня. Ми відкрили […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Чарівне перетворення Костомахи-Фло

Я стояла перед дзеркалом і не йняла віри своїм очам. “Невже це ти, Флоренс Боннер?”, – питала я своє відображення. Голлі Манро тільки-но покинула кімнату, повністю задоволена своєю роботою. А я залишилась один на один із вражаючою незнайомкою у дзеркалі. Невисока, але ладненька білявка з яскраво-синіми очима, кирпатим носиком і повними губами дивилась на мене. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Голлі Манро розповіла все, що думає про агенцію “Локвуд і Ко”

Якщо ви запитаєте мене, що я думаю про свою роботу в агенції “Локвуд і компанія”, я скажу, що всі вони там геть божевільні: неврівноважені, безбашенні, неохайні. Чисто психи! Але кращої роботи і кращої команди у мене в житті не було. Ну от взяти хоча б Люсі. Як же вона бісила мене тоді, коли я тільки-но […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Агенція Локвуд і Ко: Епілог

Я застібнула кулон на шиї й підстрибом збігла вниз сходами. Я відчувала, що стою на порозі нового етапу свого життя. Локвуд стояв у передпокої в своєму стильному довгому пальто. Почувши мої кроки на сходах, рвучко обернувся. Уважні темні очі метнулися до шиї, він побачив на мені кулон своєї матері і його обличчя розпливлося у м’якій […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава І

Хлопець впав перед очима дівчини, коли постріл хльостким звучанням роздався у холі. Було вогко і сиро — стояв гнилий запах дерева чи щось такого. Вуха дівчини розриваються від оглушливих криків, стогонів і постійного перешіптування— вона не може знайти вихід, тому тіло по-зрадницьки перестає слухатися, і дівчина падає просто до долі, марно закриваючи вуха. Все не […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

А можна без коментарів?!

Усією агенцією ми сиділи вечором та пили чай.  Ніхто нікуди не поспішав, бо у кожного сьогодні вихідний. Так от Голлі, як завжди гарненько одягнена (сьогодні на ній була темна спідниця та блуза блакитного відтінку), приготувала пиріг. Звичайно, що ми всі зібрались разом. Не тільки, щоб посидіти разом у компанії, а ще й обговорити наші подальші […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

В дорогу!

– Отже, що ми маємо? – Локвуд ляпнув по кухонному столу руками, висунувшись уперед і нависаючи над усіма нами. – Тихше хлопче, увесь чай мені розльопаєш. – Фло Боунс дзвінко розмішувала маленькою ложечкою цукор на денці чашки. Потім гучно відсьорбнула. – Ми маємо скупе досьє від Скотленд-Ярду, що вже тиждень використовуємо як підпорку, бо хтось […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Обіцянка

Мене розбудив дивний шум й мерехтіння, що ковзало по напівприкритим повікам. Почувся важкий металевий дзвін. Відлуння відкритої вуличної хвіртки змусило мене підскочити й остаточно прокинутися. Вони повернулися! Підхопивши з вішалки плащ, вибігла на холодний ґанок в домашніх капцях. Те, що я побачила, змусило моє серце мало не зупинитися. Моїх напарників було двоє, а не троє. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Примарна ніч

На вулиці цебенів дощ, стукаючи у чорні шибки. Блискавка вдарила по електролініям і світло в домі зникло. Та це нічого, в темряві я теж добре бачу, завдяки моєму фаху. Повільно обійшла простору вітальню і піднялася сходами на другий поверх садиби на Портленд Роу 35. Рип-рип. Під моїми ногами скрипіли дерев’яні сходи, які наосліп були небезпечною […]FavoriteLoadingДодати до улюблених