Герої: Генріх Гіммлер

Генріх сумно і дещо роздратовано зітхнув. — А я вже думав, що сьогодні і не вимикатимуть, — він поглянув на екран телефона. — Двадцять на сьому. Незвично. — Тобі кожен раз незвично, навіть коли вимикають чітко за графіком. — Та іди ти. Генріх на секунду закотив очі. Так, незвично. Бо жити в темряві для нього […]Додати до улюблених