У нашому житті

У цій кімнаті все давно час замінити. Давно застарілі шпалери вицвіли, полички шаф вкрилися пилом, а стеля — павутиною. Бажано б викинути все це звідси подалі й добре прибратися. Та самому не виходить, а просити когось про допомогу — гордість не дозволяє. Акутаґава зовсім точно не пам’ятає, коли у його житті усе стало аж настільки […]

Візаві

Нарешті можна було розслабитися, видихнути з полегшенням. Витягнути з рюкзаку гору зошитів з конспектами, кинути білу сорочку у пральну машину, звільнити шию від тугої краватки. Взяти велосипед та відправитись у невелику подорож. Туди, це ростуть ромашки, що в сухому вигляді були відправлені у конвертах. Це місце здавалось іншим, окремим від цього світу. І зв’язку там […]

КВОЧКА З ПИСАНОЮ ТОРБОЮ

Хлопок дверей і вони мчаться далі, ніж бачать очі, наче це останні хвилини Помпеї.  Смерч з трьох молодиків пронесся коридором не шкодуючи нічого на своєму шляху.  Із шипінням та гуркотом вони перестрибували по дві, а то навіть і три сходинки, лише б опинитись подалі від лігва жовчної Нідгьогг. Нескладний Томас плутався у власних довгих ногах […]

1

  Аню Сороку часом бувало збіса важко збагнути. Ніби ж і недурна дівчина, ще зі шкільної парти вирізнялася світлою головою. І працьовита, і зосереджена, і без звичок шкідливих. Наче світилася зсередини, і всіх-всіх тим сяйвом торкалася. Навіть для знудженої і темної, наче чорні космічні діри, Христі, і то знаходився промінчик. Хорошою дівчина, справді хорошою була […]

Принц з камери схову, Пролог

Хоч вже й пройшло майже шістнадцять років з тієї пам’ятної ночі, що назавжди змінила життя трьох молодих людей, наскільки різних, наскільки можна було уявити, Христина Зотова й досі думала про те, як би обернулося всеньке їх життя, якби того вечора Аня не згадала, що їм треба купити їжі на завтра. Або згадала трохи раніше, і […]

Контрасти

Ти завжди вмів добирати слова, знав, як описати сподівання, яким не судилося справдитись, почуття, у їхній різноманітності та протиріччі, зібрати воєдино, творячи зворушливий танець емоцій на цнотливо білих сторінках. Ти дивовижний письменник, один з тих, яким чужі та огидні компроміси, а прозаїчність політики, потреба у постійних поступках, неможливість досягти абсолютної вигоди, погубить тебе. Ти романтик, […]

Пролог

Коли від втоми є тільки одне бажання зідрати с себе шкіру, з’являється рятунок. У ненависті та ярості. У хронічній злобі. У болі що повертається. І усвідомлення: всякий рятунок тимчасовий.

СТРАШНИЙ СУД. ЧИ ТАКИМ ЙОГО ТІЛЬКИ МАЛЮЮТЬ?

Клубок сплетених між собою тіл феєрично влетів до кабінету заставляючи його господарку повернутись на шум.  — Ви тільки погляньте на цю картину маслом, — відкладаючи у сторону папери протягнула Вікторія. Вставши зі свого крісла вона пройшла світлою кімнатою прямо до цієї людської многоніжки. Елегантно переступивши розбитий скляний столик, на обломках якого лежали хлопці,  дівчина стала […]

ПЕРЕДЧУТТЯ ЗУСТРІЧІ ІЗ СЕНЬЙОРИТОЮ НА ІМ’Я ФОРТУНА

По приїзді Даміно з виглядом переможця цього життя, у лахмітті, брудний, як сам чорт та з кульгаючою ногою вивалився із автомобіля. Слідом, наче його вірний доберман, стримано вийшов Ітан обдумуючи, наскільки кепське їхнє становище. — Ну нарешті дочекалися другого пришестя! — зустрів їх з оплесками та максимально награною посмішкою худорлявий юнак. Театрально поклонившись Даміано зайшов […]

РОЗДУМИ ПРО ВСЕ І НІ ПРО ЩО

До того часу, як приїхала машина, вже починало світати. Холодне червоне сонце простинало свої промені до лиць подорожніх, наче мала дитина спросоння тягнеться неньки. Молочний туман потроху спускався до землі огортаючи собою побиті ноги. Свіже повітря забивало ніс до болю. Саме таке відчуття зазвичай мають мандрівники, коли залишають задушливе місто позатиллю, а спереду… Ліс. Великий […]