1

Вей Ін обережно закриває двері. Опускає погляд додолу. Хмуриться. – Лань Чжань!- голосно кличе вона з порогу. Прислухається. Не чує ніяких проявів присутності своєї дівчини. Ну але не могла ж її турботлива і відповідальна А-Чжань піти на пари у босоніжках? В жовтні. Та й Вей Ін впевнена, що не бачила її черевиків зранку. Нарешті дівчина […]

Пообіцяй

Армін перегортає ще одну сторінку і широко позіхає. Це буде останнім розворотом на сьогодні. Ну може, передостаннім. Він старанно й уважно вчитується в слова, бо сонливість вперто відбирає сенс прочитаного. Якби не лампа, що стоїть майже впритул до книги і яскраво освітлює сторінки, Армін би вже заснув прямо тут. А пізніше хтось зайшов би до […]

сюрприз

Намджун в розпачі. 21 липня. До камбеку залишаються лічені тижні, а Намджун рахує їх глибиною синяків під очима. Він дивиться в зеркало і відчуває себе якимось плавцем, що вирішив дістатися дна океану. Так, глибина більше десяти днів, фіксуємо. Здається, саме скільки пройшло з їх останньої зустрічі з Джином.   Всі семеро хлопців доволі рідко розлучаються […]

Не забути

Я Ерурі якось особливо й не шипшиню, але тут щось пішло не так і взагалі нічого не знаю) Що ти скажеш завтра? Як настане новий день? Ніби сну ця ватра спалить все ущент Tember Blanche — Пролог — Ервіне… Лівай затримує погляд на яскравому місяці, що висить угорі. Він стоїть біля прочиненого вікна з горнятком […]

Чуєш? Конні хропить

Двері в чоловічу спальню відкриваються з тихим неприємним скрипом, наче в дешевому жахастику. Армін піднімає очі від книги, і на його обличчі автоматично з’являється м’яка посмішка, коли він бачить Ерена. Той заходить всередину з виглядом побитого пса і тупотить до Арміна. Його лоб блищить від краплин поту, він часто і важко дихає. — Привіт, — […]

Одначе ти йдеш

— Може, вже досить!? — ідилію зруйнував дзвінкий хлопок долонь по столу. Не дивлячись на те, що засідання давно скінчилося, в приміщенні залишились двоє. Вони мали, що сказати одне одному. Але спокійний діалог — це не про них. Взагалі, «спокій», «Винниченко» і «Петлюра» в одному реченні стояти не можуть. А в одній кімнаті — тим […]

Психотерапія

Джон прокидається один в порожньому ліжку і різко сідає. Але повітря з легенів вибиває зовсім не це, а сам той факт, що він прокинувся. Не за своїм бажанням, не з тої причини, що добре відпочив. Його витягли з сну, грубо взяли за грудки і з силою жбурнули на сухий і твердий асфальт. Пил і пісок […]

Ти моє повітря, я твоє безсоння

Come to me In the night hours I will wait for you And I can’t sleep Cause thoughts devour Thoughts of you consume* Ruelle — War of Hearts   Прокидатися у холодному ліжку для Тоні не в новинку. Вставати, сонно потирати очі і приречено дивитися на порожню половину ліжка поряд із собою. Заварювати міцну каву […]