якщо любиш, стріляй!

абрикоси цвітуть, наче вперше. місяць гладить високу траву. твої пальці рожеві, мов персик, натягнули тугу тятиву. мої губи сміються жорстоко, я кричу: «якщо любиш, стріляй!» ти підходиш невпевненим кроком, під підошвами стогне земля. «що з тобою, кохана, зробили?» — пахнеш страхом солодким, як мед. я хутчіш вибираюсь з могили, вітер в груди розхристані дме, вітер […]FavoriteLoadingДодати до улюблених