Пролог

Чиясь фігура величаво височіла на маленькій горі, з якої можна було чудово розглянути ландшафт, що лежав перед нею. Жінка, одягнена в темно-фіолетовий плащ з капюшоном, з якого не було видно її короткого волосся, пересмикнула плечима і її блакитні крила повторили цей рух. Тихе зітхання. Під світлом нічного супутника, що в цьому світі сяє сам по собі і знаходиться […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Як то відчувається: не вдома

— А проше, ґазди, а озміть же без царамонії та будьте вібачні, бо ми вже подорожні. Та й мені, старому, не дивуйтеси, що трохи втираю на жінку, але то не задурно, ой, не задурно. Цего би ніколи не було, якби не вона з синами. Сини, уважєєте, письменні, так як дістали якесь письмо до рук, як […]FavoriteLoadingДодати до улюблених