Глава 5 Ревнощі до свободи

_Глава від імені Лілії_ [За годину до вибуху] Був ранній ранок. Я люто не виспалася. Від безсоння я стану мудрою. Або мертвою від асомнії. *позіх-позіхання* Але навіть так, все одно залишилася ціла купа роботи. Краще залишилася б доробляти, їй Богу. Але натомість я стояла посеред великої галявини, що розділяла академію та ліс. На мокрій росистій […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Інтродукція. Серце взяте у полон

«Якщо вам дійсно шкода мене, позбавте мене почуттів, перетворіть на ніщо. Якщо ж ви цього не можете, зникніть і залиште мене в темряві» – Марі Шелля, «Франкенштай, або Сучасний Прометей» На суху гілку опустилась легенька пташка. Характерний окрас видавав в ній сороку. Погляд її був осмислений, питливі оченята слідкували за дорогою. Вона чекала на щось, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 1 Знайомтесь з героєм

Глава 1 Знайомтесь з героєм   Резюме для стажування в сертифікованого чаклуна розуму: 1. Повне ім’я та прізвище – Селестус, син дому Таро 2. Бажана посада – Та, на якій я зможу не напружуючись возитися з паперами й спостерігати за роботою магів, попиваючи каву. 3. Контактна інформація – Поштовий ящик номер 7, студентського гуртожитку номер […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Ангельське пророцтво

Хізер не знала, як довго вона йшла – довго і так швидко, ніби боялась, що її наздоженуть – дорогою в невідомому напрямку. Може годину, може менше або більше. Коли вона дісталася до придорожнього мотелю, годинник на стійці реєстрації показував о пів на четверту ночі. Оплативши номер останньою готівкою, що у неї була, дівчина просто впала […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Правда у всій своїй красі

Хізер метушилася на кухні над чаєм і перекусом, поки брати засіли в дальній кімнаті, щось обговорюючи. Дін умостився в кріслі. Поруч на журнальному столику, стояла аптечка. Старший орудував ниткою з голкою, зашиваючи криваві рани на підтягнутому торсі. Молодшому братові не давало спокою те, що сталося. – Може, поясниш, що сталося? – не витримав Сем, після […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Життя далі

Зимовий вечір. Природа заснула, як історія кохання. Тихо, кристалічні сніжинки, спадали з похмурого неба. Озеро покрилося льодом. Лиш одна червона горобина, вітки якої схилялися додолу, а ягоди нагадували краплини крові, оздоблювала білий, мінорний пейзаж. Вітер наспівував смутні мелодії поміж дерев. Засніжений, блідий та вже не живий  Лукаш лежить з щасливої, останньою усмішкою. Вітром принесло Перелесника, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Пролог

FavoriteLoadingДодати до улюблених