Українізація
Я загалом суржикомовна українка,але наразі триває процес переходу на українську мову.Це почалося ще перед початком війни,десь у грудні.В один вечір я зрозуміла, що я українка,то чому ж я розмовляю не українською мовою?Побачивши у Tik Tok мотивуюче відео,я вирішила.Сказала сама собі "Зараз або ніколи". Оскільки моє оточення повністю суржикомовне або ж російськомовне спочатку було дуже важко.Але з часом мені було все легче.Підтримки з боку мого оточення я не відчувала, навіть навпаки.Було видно засуджуючі та здивовані погляди..Це було дуже неприємно...
Після 24 лютого я остаточно перейшла на український контекст, через,що не пошкодувала.Я дуже рада ,що українських сайтів,додатків, різних українськомовних блогерів стає все більше!Я дуже хотіла б,щоб кожен громадянин України,кожен українець зрозумів у чому полягає важливість української мови та виявив бажання спілкуватися саме нею.Українці звикли, що якщо українське,то неякісне чи, якесь погане.Та це не так!Українське-це чудово!Звісно воно не буде на рівні з американським,але ми можемо власними силами зробити все, щоб НАШЕ ставало краще з кожним днем.Хотілося б дуже подякувати за цей сайт.Мене дуже тішить ,що кожен день на цьому сайті реєструється все більше і більше людей.
Цитувати Leleka від 17.05.2022, 12:31Я загалом суржикомовна українка,але наразі триває процес переходу на українську мову.Це почалося ще перед початком війни,десь у грудні.В один вечір я зрозуміла, що я українка,то чому ж я розмовляю не українською мовою?Побачивши у Tik Tok мотивуюче відео,я вирішила.Сказала сама собі "Зараз або ніколи". Оскільки моє оточення повністю суржикомовне або ж російськомовне спочатку було дуже важко.Але з часом мені було все легче.Підтримки з боку мого оточення я не відчувала, навіть навпаки.Було видно засуджуючі та здивовані погляди..Це було дуже неприємно...
Пишайтеся собою, що ви вирішили говорити українською незважаючи на оточення до війни, бо зар це вже массово і навіть "модно".
Чуть більше десяти років тому у столиці я дивувалася рос. мовному оточенню і тому, як вихідці з таких же маленьких україномовних (укр-суржик ніхто не відміняв) як я, теж переходять на рос... Не сказала б що я супер патріоткою чи націоналісткою була, але я ще тоді залишилась при своєму( випадки, коли на підробітках змушували відповідати клієнтам їх мовою, тобто часто рос, я не рахую), і зараз я з либою до вух згадую як мене називали хохлушкою.
А от читати і писати (творити) я звична рос., тепер перестроююсь!
Цитувати YayaTyts від 17.05.2022, 13:29Цитувати Leleka від 17.05.2022, 12:31Я загалом суржикомовна українка,але наразі триває процес переходу на українську мову.Це почалося ще перед початком війни,десь у грудні.В один вечір я зрозуміла, що я українка,то чому ж я розмовляю не українською мовою?Побачивши у Tik Tok мотивуюче відео,я вирішила.Сказала сама собі "Зараз або ніколи". Оскільки моє оточення повністю суржикомовне або ж російськомовне спочатку було дуже важко.Але з часом мені було все легче.Підтримки з боку мого оточення я не відчувала, навіть навпаки.Було видно засуджуючі та здивовані погляди..Це було дуже неприємно...
Пишайтеся собою, що ви вирішили говорити українською незважаючи на оточення до війни, бо зар це вже массово і навіть "модно".
Чуть більше десяти років тому у столиці я дивувалася рос. мовному оточенню і тому, як вихідці з таких же маленьких україномовних (укр-суржик ніхто не відміняв) як я, теж переходять на рос... Не сказала б що я супер патріоткою чи націоналісткою була, але я ще тоді залишилась при своєму( випадки, коли на підробітках змушували відповідати клієнтам їх мовою, тобто часто рос, я не рахую), і зараз я з либою до вух згадую як мене називали хохлушкою.
А от читати і писати (творити) я звична рос., тепер перестроююсь!
У моєму оточенні всі розмовляють суржиком, що більше схожий на українську мову.Пам'ятаю я дивилася телепередачу і під час неї сказала "маємо,що маємо",ну і мене назвали якоюсь"западенкою".Так мене назвала бабуся,тому можна зрозуміти, що радянська пропаганда на неї вплинула.
Доречі після того,як я почала переходити на українську,багато російських слів з уст моїх рідних, змінилися на українські слова,що мене дуже тішить
Привіт) Сама з Фікбуку перейшла)
Не зважаючи на те, що мені писали на Фікбуці лише гарні коментарі, я не змогла звикнутись з думкою, що вони - люди, що читають мене, з всеж-таки чужі. Навіть мої твори не приносили мені такого задоволення, як раніше. Почалось зпустошення, навіть сором за те, що пишу на російській, просуваючи їх культуру, а не свою. Але без творчості я не уявляю свого життя. Я довго ввагалась, бо ніколи не писала на українській, але час настав!) Я хочу потрошку рухатись вперед і вчити свою рідну мову; хочу позбутись русіцізмів клятів 🙂 а може згодом і говорити почну українською) Буду перекладати і допомогати сайту!
Нас тут, бачу, багацько таких. 🙂 Але Фікбук мені ніколи не був близький, я у ще більшому гадючнику крутилася. І у мене там була купа захоплених читачів, відгуків, додавання творів в колекції... В той день, як по Харкову почали гатити градами, я виграла на тому сайті черговий конкурс. І в той же день видалила всі роботи і думала, що більше ніколи нічого не писатиму.
Та де. 😀 Писатиму. Але українською і, сподіваюся, тут.
Я вірю, що спільними зусиллями зробимо це місце затишним і крутим. Можна згодом і якісь фестивалі відгуків зорганізувати, для тих, хто скучив за фідбеком... Все можна.
Вітаю, панове! Я тут також новенька. Нещодавно (~два місяці тому) перейшла на солов'їну і пішла з фікбуку. Хочеться просувати саме рідне, українське. Цей сайт мені сподобався найбільше з-поміж усіх, що я знайшла в українському просторі, та, попри усі недоробки, вважаю, що в нього є потенціал зібрати коло себе найбільш широке українське читацтво. Тому із захопленням слідкую за розвитком цього сайту!
Щодо мого переходу. Мені завжди подобалася українська більше, ніж російська, але через зросійщене оточення, яке нав'язувало мені думку, що українська мова якась така-сяка, не така багата і гарна, як російська, я продовжувала говорити російською. Дуже прикро, що всі ці оповідки про те, що патріотизм — це фігня, українська мова — це фігня і потрібно валити з України, я чула всі ці роки від (колишньої) найкращої подружки. Але я дуже радію, що звільнилася від її впливу, і тепер мене ніщо не зупинить розмовляти рідною.
Дякую кожному, хто розуміє важливість мови, хто відмовився чи намагається відмовитися від руснявого контенту, хто пише солов'їною, хто працює над покращенням цього сайту! 🫂 Разом ми — сила! 💗