Маріель принесла каву, яку замовляв Тоні Старк йому в кабінет. І після того, як їй сказали, що більше нічого не потрібно пішла у свою комірчину. Вона не знала як по іншому назвати цей маленький кабінет, якій їй виділили, як асистенту Старка. Щось вона не так уявляла роботу на генія. Їй здавалося, що вони будуть працювати в лабораторії. Або якщо не там, то хоч в кабінеті та розробляти всякі технологічні штуки. Проте реальність виявилася інакшою. Пройшло більше як тиждень, а вона тільки те й робила, що носила каву і все. Їй навіть ніяких документів не довіряли, говорили що то робота Пепер. Тобто вона стала особистим баристою для Старка, а не асистентом. Коли він йшов в лабораторію, то говорив, що то робота не для дітей, тому що дітям в ночі потрібно спати, а не працювати.
І ось знову сидячи у своєму маленькому кабінеті Маріель продовжувала виконувати лабораторні роботи, що їй задали в університеті. Вона не витримала повторного навчання в школі та закінчила її екстерном. А далі просто пішла навчатися на фізика. Астрономом була, тепер час для фізики. А поза навчанням читала якомога більше наукових робіт по різних темах. Її здатність запам’ятати все — це була її суперздібність в цьому світі. По іншому вона не могла пояснити чому в неї тепер така гарна пам’ять. Їй навіть здавалося, що мозок працює якось інакше. Швидше, краще. Не те що вона не була зовсім не розумна. Можливо за часи свого першого життя вона і не зробила ніяких наукових відкриттів, проте вона добре розбирала у своїй сфері, не дерма всі до неї приходили по допомогу і вона всім допомагала. Вона не була відомою поза науковим колом спілкування, проте там її знали добре. Тому фізика їй давалася досить легко, щоб розуміти. як все працює, тому в неї було скільки досвіду, скільки інші люди навіть не думали. Хоча в цьому світі були довгожителі, на фоні яких вона була маленькою дитиною. Їй навіть було цікаво що вона може дізнатися поки буде ось так постійно навчатися.
Маріель не витримала та перестала писати нову лабораторну роботу. Для чого дають скільки не потрібної інформації в університетах? Що в минулому, що тут одне і те саме. Навчання це звичайно добре, проте потрібно ось робити зі Старком. Як йому доказати, що вона не просто дитина, а може йому допомагати в його роботах? Вона може бути корисною. Вона може допомагати.
Подумати над планом їй не дали стук у двері та відкриття дверей після цього.
— Не заважатиму? — в її кабінет зайшов Обедайя Стейн.
— Добрий день. Ні, — сказала Маріель.
— Чудово. Чудово. Як тобі тут? Ніхто не ображає? — Стейн сів на невеличкий диван, що стояв біля стола.
— Все добре, — відповіла дівчинка.
— Мабуть, ти очікувала, що будеш працювати з Тоні Старком в лабораторії, проте все виявилося не так як гадалося, — Обедайя Стейн взяв до рук папір на якому Маріель писала свою лабораторну роботу, — Я бачу ти справді геній, якщо все це вивчаєш в 13 років. Правильно тобі 13?
— Так. 13. Дякую. Я стараюся, щоб все було добре.
— Ось би такими були всі діти, — Стейн поклав все на місце. — У мене для вас є гарна пропозиція. Такий геній, як ви не повинні просто носити каву. Я можу влаштувати в якусь із лабораторій в Старк Індастріс.
— Дякую за таку пропозицію. Проте все добре. Я зараз якраз звикаю до компанії та працювати за новим графіком для мене і поєднувати, і навчання, і роботу. Добре, що містер Старк потурбувався про це і я можу просто носити каву, — відповіла Маріель.
— Так, Тоні такий. — Стейну було трохи незручно говорити, проте він попри це усміхнувся. — Ви точно впевнені, що не хочете?
— Так. Я думаю, що тоді перестану встигати з навчанням, а мені все ж таки варто закінчити університет. Містер Старк все продумав.
Маріель усміхалася Обедайю Стейн. Пропозиція була дуже цікавою і вона дуже хотіла попасти в реально високотехнологічні лабораторії, які були в Старк Індастріс. Проте було одне але. Це все пропонував Обедайя Стейн. Вона не знала коли він перейшов на іншу сторону та зрадив генія. Він вже міг зрадити його. І їй зовсім не хотілося мати якісь справи з ним. Краще тихо носити Тоні Старку каву, чим прогрузнути в якихось інтригах Стейна. Тому вона намагалася відмовитися якомога ввічливіше. Їй не потрібно ворогів.
— Розумію, — продовжив Стейн. — Ви тут нові та наймолодший співробітник в компанії, тому вам може бути важче, чим іншим. Якщо вам буде потрібна допомога, то ви говоріть. Або якщо Тоні зап’є. Він дуже полюбляє на робочому місці пити алкоголь.
— Я буду знати. Дякую, — відповіла Маріель.
— Коли ви звикнете, то приходьте до мене я влаштую вас в якусь лабораторію.
— Ще раз дякую за пропозицію. Якщо ви не проти, то тоді я піду зроблю ще чашечку кави для містера Старка, бо мені здається, що він скоро заждеться мене. — Маріель встала.
— Так, звичайно, — Обедайя встаючи з диванчика ще раз оглянув кабінет та вийшов.
Маріель опустилася на стілець. Це все зовсім не те що вона очікувала, а потрібно було. Вона усміхнулася. Обедайя такий смішний. Став оглядати її записи так неначебто тут щось може бути конфесійним. Вона не знала, що він хотів знайти, проте знайшов точно нікому непотрібно інформацію. Хоча викладач точно б посперечався з нею на рахунок потрібності.
Що ж потрібно реально йти робити каву містеру Старку, а то що дарма таким способом випроводила неприємну їй людину?
Вона й так вміла робити смачну каву, яку вже оцінив Тоні, проте вона навчиться робити ще смачнішу каву. Ідеальну. Добре, що в неї досвіду достатньо. Можливо це і не та робота, яку вона хотіла робити, проте все одно потрібно її виконувати гарно. І вона буде робити все добре.
Додати до улюблених