Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Надія

FavoriteLoadingДодати до улюблених

Loading

Мелісса Дженкінсон лежала у ліжку. Була 5 ранку, а Мелі вже не спала. Вона швиденько встала і спустилась на кухню.Там уже був її…лікар! Так, саме лікар. Як ви вже здогадались, то був доктор Роберт Чейз. Він колись допомагав проводти операцію по пересадці легень. Меліс була тому дуже вдячна, адже Чейз зі своєю командою дали їй надію прожити ще близько 10 років. Для молодої Дженкінсон це було вкрай важливо. Одинадцятикласниця хотіла хоч би знайти своє щастя. Коли дівчина зайшла на кухню Роберт сидів на підвіконніта пив каву. Побачивши знайоме обличчя він зіскочив на підлогу і підійшов до “пацієнтки”. Його волосся переливалось усіма відтінками золотих, жовтих  і сонячних барв. Очі сяяли мов ті смарагди. Мелісса ж у свою чергу була повною його протилежністю. Чорне цупке кучеряве волосся, і як не дивно – яскраво блакитні очі.  Таких очей ви напевно, ще не бачили. Вони стояли один навпроти одногою Наче такі різні, але такі однакові…Так близько, але так далеко…Вони хотіли, але не могли поворухнутись…Щось ніби пронизало їхні серця в ту секунду…

 
FavoriteLoadingДодати до улюблених

Залишити відповідь