Передмова:
Локі та Сільві живуть в нашому світі своє звичне земне життя…
…
Містер Лафейсон виконував свою звичну ранкову рутину – готував сніданок, збирав сина у дитсадок, а себе на роботу. Після смерті дружини життя стало дуже одноманітним і похмурим, часу на себе майже не вистачало. Лише син дарував йому найбільше радості, й змушував жити. Практично ввесь вільний час Локі Лейфейсон проводив з 3-річним сином Беном, що був як дві краплі схожий на мати.
Інколи Локі сумував за своєю коханою, яка померла народжуючи їх довгоочікуване маля, але змінити минуле неможливо.
Тож чоловік понад усе намагався зробити їх майбутнє з Беном якнайщасливіше.
Завізши сина в дитячий садок, він вирушив на свою роботу. Локі – керуючий адвокатською конторою, при цьому сам блискучий адвокат.
В офісі, як завше, було чимало справ. Недопивши свою каву, чоловік одразу направився до свого робочого місця. Краєм ока помітив, що місце нового адвоката вкотре пустує.
– Знову запізнюється. Вже 9:15. – подумав Локі. – Чому з цими жінками стільки клопоту?
…
Тим часом молода жінка чимдужче поспішала на автобусну зупинку.
Сьогодні у Сільві Доттір був найгірший день в житті. Спочатку вона проспала свій будильник. Під час сніданку вона випадково помітила в чоловіковому телефоні смс від коханки. Зрештою, скандал вибухнув грандіозний. У вирі емоцій чоловік сказав, що подасть на розлучення, а сам поживе у своєї нової пасії. Для Сільві це було наче грім серед ясного неба. Адже вона так кохала свого чоловіка. Хоч і глибоко в душі розуміла, її безпліддя рано чи пізно стане між ними. Довгі роки лікування ніяк не допомагали, тож чоловік вирішив поставити жирну крапку сам.
Машина зламалася в останній момент, а розклад автобусів був певною мірою загадкою.
– Чорт, я знову запізнююся, мене точно звільнять на цей раз! – мало не плакала жінка. – Ненавиджу це життя!
Додати до улюблених