Дазай залишив портову мафію,ніхто крім його самого не знав,коли він повернеться,чому він залишив,чому це сталося.А дійсно чому?
Рюноске Акутагава сидів в своєму кабінеті,якщо це так можна було назвати.Півроку тому,Морі виділив йому власний кабінет,в якому він бував рідко,час від часу.Два тижні тому,а може й більше його наставник -Осаму Дазай кинув мафію,він втік під час одного з завдань,а це означала зрада.Мафія зрадників карала насмерть ,але чомусь,Морі ще не дав наказ впіймати та казнити зрадника….Але повернемося до тепершьнього часу-Рюноске взагалі не знав що робити,це був повний Піздець,це єдине слово яке могло описати тепершнню ситуацію.
Задзвенів телефон.
Хлопець знав що зарез йому скажуть іти на завдання,але дзвінок був від Морі….
-Акутага слухає.
-Підійди до мого кабінету.
Він вдихнув повітря,навіть не хотів думати навіщо він зарез має бути там.
Отож він вже стоїть та тихо стукає у двері.
-Заходь.
Він секунду взглянув на Елізу що лежала на кріслі і щось доволі агресивно навіть якось ,малювала.Далі подивився на Морі,він як завжди сидів і посміхався кутиками вуст,а руки були складені в формі доміка.Посередині кабінету стояла якась дівчина ,можемо подумати що вони з Рюноске були однолітками,їй теж на вигляд було приблизно сімнадцять,вона була в класичному костюмі а волосся було жовте,схоже на каре було заплетено в гульку.І хто це така?
Хлопець навіть не встиг задуматися як Морі промовив
-Акутагаво,ми можемо бути відвертими,тому що обоє знаємо що Дазай не повернеться в Мафію,тому я подумав що ти вже не будеш підоопічним когось,тому я хочу тобі придставити твою помічницю та напарницю Хігучі,думаю ви поладнуєте.
Що.Гнів Рюноске зашкалював,йому не потрібна була якась помічниця,йому ніхто не потрібний!Але сперечатися з Морі було дарма,і він це прекрасно знав.
-“Можете йти”-промовив морі та усміхнувся
Акутагаво мовчки вийшов з кабінету,вирішивши що вона не здатна на щось і загине зразу на наступній місії.
****
Через тиждень.
Хігучі сиділа в кабінеті Акутагави,і чекала його з місіії ,на яку він вирушив та скоріше всього мав повернутися з хвилини на хвилину.
За цей тиждень вона вже багато зробила для себе висновків,але Акутагава,не брав її ні на одну з місії просто закидуючи її офісною роботою.Вона вже встигла помітити на скілтки її напарник гарний,вона часто дивилася в ці спокійні сірі очі коли Акутагава робив з нею офісну роботу,на це пряме нарне волосся.
Двері відкрилисся і заїбавшися роботою акутагава плюхнувся в своє крісло,перевівши погляд на Хігучі він закотмв очі і закрив їх.
І що за день сьогодні такий?-думав він….
А коли на наступний день йому знову прийшло завдання то він нахмурився але цього разу взяв з собою Хігучі,надіючись що десь там її пристрелять.
Тому зайшовши в широку та прострну заброшену будівлю він з нею попрямував до міцних дверей,за якими мала бути кучка ідіотів що перепродають майно мафії на чорному ринку.
Тому недовго думаючи розрубив той вхід расямоном він пройшов туди а біля нього йшла Хігучі….
Додати до улюблених